2 листопада — міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів

Резолюція засуджує будь-які прояви насильства проти представників ЗМІ, а також закликає держав-учасниць зробите все належне аби запобігти злочинам у відношенні до журналістів, забезпечити притягнення до відповідальності осіб, що скоїли такі злочини, а також забезпечити потерпілим доступ до належних засобів правового захисту.  

З приводу Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович закликала сьогодні держави-учасниці ОБСЄ ретельно розслідувати всі напади на журналістів і переслідувати тих, хто скоює злочини проти представників ЗМІ.

«Якщо журналісти не можуть безпечно й вільно писати та розслідувати свої сюжети, свобода вираження думок і свобода засобів масової інформації знаходиться під загрозою», — зазначила Міятович.
«Для того, щоб розірвати порочне коло безкарності всі напади на журналістів повинні бути розслідувані швидко і ретельно; не може бути винятків із цього базового правила», — додала вона.

За останнє десятиріччя було вбито більш ніж 700 журналістів за інформування громадськості про події, що відбуваються. Згідно з доповіддю Генерального директора ЮНЕСКО, було розслідовано менш ніж 6% всіх випадків убивств журналістів (593 випадки) за період 2006-2013 років. Що стосується решти вбивств, то по 171 нагоді (28%) справи все ще знаходяться на різних стадіях судового розслідування, щодо 384 випадків (68,8%) ніякої інформації немає взагалі.

Крім того, за відомостями Міжнародної мережі сприяння вільному обміну інформацією (ІФЕКС), в дев’яти з десяти випадків винуватці цих злочинів уникають покарання. 

Журналісти, чиї вбивці або замовники вбивства все ще на волі включають зокрема Славко Курувія (1999), Георгія Гонгадзе (2000), Мартіна О’Хагана (2001), Мілана Пантіка (2001), Вероніку Черкасову (2004), Душко Йовановича (2004), Пола Хлєбнікова (2004), Ельмара Гусейнова (2005), Анну Політковську (2006), Алішера Саїпова (2007), Гранта Дінк а(2007), Наталію Естемірову (2009), Хаджимурада Камалова (2011) та Ахмеднабі Ахмеднабієва (2013).

«Це болісний доказ того, що політична воля, щоб протистояти проблемі безкарності в регіоні дії ОБСЄ є занадто низькою та в деяких випадках взагалі відсутня. Багато держав-учасниць повинні перетворити слова у справи й конкретні дії», — заявила Міятович.

ОБСЄ пропонує увазі представників ЗМІ друге видання Довіднику з безпеки журналістів, який можна безкоштовно завантажити з сайту організації. Довідник доступний англійською, українською та російською мовами.

Ви можете приєднатись до дискусії за хештегами #EndImpunity та #pressfreedom.

Нижче представлені короткі роліки, що привертають увагу до цієї теми.

 

 

Марія Зав’ялова спеціально для «Громадського радіо»