facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Українцям більше непотрібно шукати можливості пересадки за кордоном — лікар-трансплантолог

Потреба у трансплантації органів: українцям більше непотрібно шукати можливість пересадки за кордоном — лікар-трансплантолог пояснює чому.

Українцям більше непотрібно шукати можливості пересадки за кордоном — лікар-трансплантолог
1x
Прослухати
--:--
--:--

Наскільки в Україні вистачає засобів, щоб проводити трансплантації? В ефірі Громадського радіо розповів керівник Центру трансплантології Лікарні Святого Пантелеймона Першого медобʼєднання Львова Максим Овечко.

«Це історія, яка є не рідкісною, трансплантації проводяться, і в Україні вже також. Це складна історія як і в хірургічному, так і в технічному плані, і ми тішимося за цей перший випадок пересадки серця, зроблений Борисом Михайловичем Тодуровим, оскільки це дійсно вже вищий пілотаж у трансплантології», — каже Максим Овечко.


Читайте також: «Доступні ліки» можуть стати недоступними»: що змінилось для людей з трансплантацією


Також лікар пояснює, що пересаджений орган має свій ресурс, і він не буде працювати «до ста років», так, якби це працював свій орган, і тому існує потреба проводити ретрансплантації:

«Цей орган буде завжди чужим для організму, яка б хороша сумісність між донором і пацієнтом не була. Що стосується трансплантації нирок — тут пацієнти можуть переживати по дві, три, а іноді навіть і чотири трансплантації протягом життя. З печінкою — трошки рідше, і з серцем і легенями також. Але є середній термін роботи. 10 років — що стосується нирки, наприклад».


Читайте також: Провели першу після російської атаки трансплантацію нирки — лікар «Охматдиту»


Станом на початок 2025 року у Національному листі очікування у черзі на трансплантацію перебувають 3 578 людей. Хтось із них чекає на нирки, хтось — на печінки, серця та легені.

Як взагалі змінилася культура донорства за час війни?

«У першу чергу, стагнації немає. Кожного року кількість трансплантацій збільшується — цього року це 516. Є розвиток. Він не є аж «космічними темпами», але впевненими кроками, щороку є зріст».

Лікар наголошує, що в Україні для цього зроблена вже майже вся інфраструктура:

«Але, звісно, у військовий час це складніше, оскільки немає повітряного сполучення між донорськими базами і центрами трансплантації, але ріст є. Що стосується донорства як такого, то тут показники кращають, якщо взяти згоди на посмертне донорство, то з кожним роком кількість згод більшає, українці більше довіряють цій гілці медицини і розуміють, що вона дійсно є рятівною, і значно є більша довіра. Усе більше є трансплантованих пацієнтів. Гарне інформаційне поле сформовано, і найголовніше що це безкоштовно».

До лютого 2022 року українці часто їздили до Білорусі на трансплантації. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей шлях перекрито, що зараз роблять ці пацієнти?

«Зараз трошечки змінилося все. Все державне фінансування, яке було направлене на лікування пацієнтів за кордоном, тепер направлене в українські клініки, і за ці кошти в наших клініках ми можемо зробити в чотири рази більше трансплантацій. Тому, умовно, якщо за рік в Білорусі могло пролікуватися 50 пацієнтів, то в Україні це буде 200, бо тут це в 3-4 рази дешевше.

І такої потреби вже немає, щоб пацієнти шукали собі за кордоном якісь тарнсплантації, оскільки вони фактично всі проводяться в Україні, і в немалій кількості».


Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №9558, що забороняє вилучення органів для трансплантації у загиблих військових, а також у осіб, які загинули внаслідок збройної агресії проти України.


Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Як наставник може змінити життя вихованців чи випускників інтернатного закладу

Як наставник може змінити життя вихованців чи випускників інтернатного закладу

«Я б хотіла, щоб люди не боялися звертатися до психолога» — Катерина Гольцберг про книгу «Я іду до психолога»

«Я б хотіла, щоб люди не боялися звертатися до психолога» — Катерина Гольцберг про книгу «Я іду до психолога»

«Ми можемо бути незалежними від зовнішніх постачань озброєння» — власник компанії «УкрАвіаКосТех» Владлен Нікітін

«Ми можемо бути незалежними від зовнішніх постачань озброєння» — власник компанії «УкрАвіаКосТех» Владлен Нікітін