Українцям більше непотрібно шукати можливості пересадки за кордоном — лікар-трансплантолог

Наскільки в Україні вистачає засобів, щоб проводити трансплантації? В ефірі Громадського радіо розповів керівник Центру трансплантології Лікарні Святого Пантелеймона Першого медобʼєднання Львова Максим Овечко.

«Це історія, яка є не рідкісною, трансплантації проводяться, і в Україні вже також. Це складна історія як і в хірургічному, так і в технічному плані, і ми тішимося за цей перший випадок пересадки серця, зроблений Борисом Михайловичем Тодуровим, оскільки це дійсно вже вищий пілотаж у трансплантології», — каже Максим Овечко.

Читайте також: «Доступні ліки» можуть стати недоступними»: що змінилось для людей з трансплантацією

Також лікар пояснює, що пересаджений орган має свій ресурс, і він не буде працювати «до ста років», так, якби це працював свій орган, і тому існує потреба проводити ретрансплантації:

«Цей орган буде завжди чужим для організму, яка б хороша сумісність між донором і пацієнтом не була. Що стосується трансплантації нирок — тут пацієнти можуть переживати по дві, три, а іноді навіть і чотири трансплантації протягом життя. З печінкою — трошки рідше, і з серцем і легенями також. Але є середній термін роботи. 10 років — що стосується нирки, наприклад».

Читайте також: Провели першу після російської атаки трансплантацію нирки — лікар «Охматдиту»

Станом на початок 2025 року у Національному листі очікування у черзі на трансплантацію перебувають 3 578 людей. Хтось із них чекає на нирки, хтось — на печінки, серця та легені.

Як взагалі змінилася культура донорства за час війни?

«У першу чергу, стагнації немає. Кожного року кількість трансплантацій збільшується — цього року це 516. Є розвиток. Він не є аж «космічними темпами», але впевненими кроками, щороку є зріст».

Лікар наголошує, що в Україні для цього зроблена вже майже вся інфраструктура:

«Але, звісно, у військовий час це складніше, оскільки немає повітряного сполучення між донорськими базами і центрами трансплантації, але ріст є. Що стосується донорства як такого, то тут показники кращають, якщо взяти згоди на посмертне донорство, то з кожним роком кількість згод більшає, українці більше довіряють цій гілці медицини і розуміють, що вона дійсно є рятівною, і значно є більша довіра. Усе більше є трансплантованих пацієнтів. Гарне інформаційне поле сформовано, і найголовніше що це безкоштовно».

До лютого 2022 року українці часто їздили до Білорусі на трансплантації. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей шлях перекрито, що зараз роблять ці пацієнти?

«Зараз трошечки змінилося все. Все державне фінансування, яке було направлене на лікування пацієнтів за кордоном, тепер направлене в українські клініки, і за ці кошти в наших клініках ми можемо зробити в чотири рази більше трансплантацій. Тому, умовно, якщо за рік в Білорусі могло пролікуватися 50 пацієнтів, то в Україні це буде 200, бо тут це в 3-4 рази дешевше.

І такої потреби вже немає, щоб пацієнти шукали собі за кордоном якісь тарнсплантації, оскільки вони фактично всі проводяться в Україні, і в немалій кількості».

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №9558, що забороняє вилучення органів для трансплантації у загиблих військових, а також у осіб, які загинули внаслідок збройної агресії проти України.

Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі