10 лютого 1810 року в Одесі відбулося урочисте відкриття Оперного театру.
Він був збудований з ініціативи тодішнього градоначальника, видатного державного діяча герцога де Рішельє, якого одесити й донині називають Дюком. Тоді театр вміщував 800 глядачів, за прикладом старих італійських театрів, 17 лож розташовувалися на трьох ярусах, у партері було всього 44 крісла. Ще 700 глядачів спостерігали за постановками, стоячи в партері.
Першою виставою були одноактна опера Фреліха «Нове Сімейство» і водевіль «Утішена вдова» російської трупи Порфирія Фортунатова. Потім господарем театру стала оперно-драматична трупа князя Олександра Шаховського. Князь дав трупі своє ім’я, але її учасникам не дали волі — у трупі грали кріпаки, як і в оркестрі.
У ніч на 2 січня 1873 театр повністю згорів через загоряння газового ріжка, що висвітлює годинник в нічний час. У театрі ночували люди, але ніхто з них не постраждав. Під час Другої світової війни, як свідчить напис на меморіальній табличці, саме на балконі театру 10 квітня 1944 р. підняли прапор визволення міста від гітлерівських загарбників (також є відомості про те, що німці планували при відступі підірвати театр).
31 серпня 2007 рік за указом Президента України Одеському академічному театру опери та балету присвоєно статус «Національного».
До 120-річчя театру Національний банк випустив ювілейні монети. Журнал “Forbes” включив одеський театр в список найбільш незвичайних визначних пам’яток Східної Європи.
За матеріалами Вікіпедії