Чотири позасудові органи СРСР мали право ув'язнювати «злочинців»

Перелік позасудових органів, що діяли у 1930—40-і і на початку 1950-х років і були наділені правами розглядати справи про державні злочини:

1. Судова колегія ОГПУ.

Засновано в 1923 р (Постанова ЦВК СРСР від 15.ХІ.23 р). Розглядала справи про диверсії, шкідництво і інші злочини. Мала право застосування всіх заходів покарань. Назва цього органу змінювалася. Скасовано в 1934 р (Постанова ЦВК СРСР від 10.Vn.34 р — СЗ СРСР, 1934 р, № 36, ст. 283).

 

2. Особлива нарада при Народному комісаріаті внутрішніх справ СРСР.
Засновано в 1934 р (Постанова ЦВК і РНК СРСР від 5.XI.34 р -СЗ СРСР, 1935 р, № 11, ст. 84).
Спочатку було надано право застосовувати «до осіб, визнаних суспільно-небезпечними» заслання, вислання і ув’язнення в табір строком до 5 років, потім ці права були значно розширені аж до застосування вищої міри покарання.
Скасовано в 1953 р (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 1 вересня 1953 р.)
3. «Трійки» НКВД-УНКВД в областях і краях. Циркулярами ОДПУ від 29 жовтня 1929 і від 8 квітня 1931 році в центральному апараті були утворені «трійки» для попереднього розгляду закінчених слідчих справ для подальшого доповіді на судових засіданнях колегії ОГПУ або Особливої ​​наради при ОДПУ.
До складу «трійок» входили керівники оперативних управлінь-відділів ОГПУ і ПП ОГПУ в Московському військовому окрузі.
Зазначені «трійки» розглядали слідчі справи, що подаються як центральним апаратом, так і місцевими органами ОГПУ. Циркуляром 1931 р передбачалося обов’язкове участь в засіданнях «трійок» представника прокуратури.
Наказом голови ОГПУ від 2 лютого 1930 року «трійки» при повноважних представництвах ОГПУ в краях і областях для позасудового розгляду справ; наказом Народного комісара внутрішніх справ СРСР від 27 травня 1935 року — при обласних, крайових УНКВС.
Після виходу в світ постанови ЦК ВКП (б) і РНК СРСР від 17.XI. 35 р «Про арешти, прокурорський нагляд і ведення слідства» згадок про несудові органи НКВД на місцях не зустрічається.
4. Існував порядок розгляду справ без виклику обвинуваченого і свідків до суду так званою вищою «двійкою» в складі Голови Верховного Суду СРСР і Прокурора СРСР. Постанови цього органу за наявності підстав могли скасовуватися і переглядатися Пленумом Верховного Суду СРСР.

У зв’язку з проведенням масових операцій відповідно до наказів НКВС від 11 серпня 1937 року від 20 вересня 1937 р списки осіб, які підлягають репресіям, розглядалися також «двійками» — наркомами внутрішніх справ республік — начальниками УНКВС спільно з відповідним прокурором республіки, краю, області.

За навчальними матеріалами з історії України