У Криму зняли ролик до дня смерті автора кримськотатарського гімну

У Криму зняли ролик, присвячений дню загибелі кримськотатарського національного лідера Номану Челебіджихану. Слова його знаменитого твору «Ant etkenmen» («Я поклявся!») покладені в основу національного гімну кримськотатарського народу.

Над роликом працювали Енвер Джанджак, Еміне Мустафаєва, Ахтем Меджіт, Ленора Дюльберова, передає видання QHA. На відео кримськотатарські діти читають рядки з гімну. 

1 березня 1917 пройшов перший Загальнокримський мусульманський з’їзд, на якому Номана Челебіджихана призначили головою Тимчасового Кримськотатарського виконавчого комітету. Одночасно з цим Челебіджихан стає головним муфтієм Криму. Під час керівництва виконавчим комітетом Номан сприяв створенню духовного і земельного управлінь, реформуванню національних організацій освіти, створення періодичних національних видань кримськотатарською та російською мовами.

Конституція Кримської республіки, над розробкою якої працював Челебіджихан, була прийнята І Курултаєм кримськотатарського народу. У листопаді 1917 року Курултай проголосив утворення Кримської Республіки. Сам Номан був обраний головою уряду. 

Однак Жовтнева революція в Росії та прихід більшовиків до влади, не визнавали кримськотатарський уряд, поставили під загрозу існування Кримської державності. Більшовики активізували свої дії в Криму, за допомогою Чорноморського флоту скинули кримськотатарський національний уряд і за короткий термін захопили весь Кримський півострів.

Номан Челебіджихан заарештований більшовиками 23 січня 1918 року і вбитий 23 лютого того ж року.

Текст кримськотатарського гімну українською мовою:

Я поклявся кров обмити з ран твоїх, народе мій,
бо чому повинні гнити братчики мої в ярмі?
І якщо в житті спокійнім не терпітиму за них,
кров гаряча до краплини висохне нехай в мені!

Я поклявся світло правди в темний край принести мій,
бо чому не може брата брат побачити в пітьмі?
І якщо від цього горя не болітиме мені,
то нехай наплачу море я кривавими слізьми!

Я поклявся, давши слово за народ померти мій,
втішити його в недолі, сльози витерти рясні.
Бо якщо я навіть ханом буду жити сотні літ,
все одно пора настане в землю полягти мені!