Під Дружківкою звели гарнізонний храм для бійців

Бійці на службі є не завжди. Поки вони на передовій, за них молиться священник.

«Специфіка капеланського служіння в тому і заключається, що якби тут були бійці, хто б тоді тримав рубежі. Не дивлячись, що ніхто не прийшов сьогодні, я прийшов і ви прийшли, ще отець один прийшов. Я не відчув, що за спиною не було нікого. Я відчуваю це, бо кожен той боєць, офіцер, для яких ми тут служимо, вони десь поряд», — каже військовий капелан 81 бригади Василь Іванюк.

За потреби храм швидко можна розібрати і перевезти в інше місце. Всередині тут мінімум церковного начиння: є хрест, кілька ікон і свічки в ящиках з-під патронів. Цього досить, бо головне — молитва за ближнього.

«Важливість богослужіння не залежить від кількості сяючих ікон, залежить від кількості сердець, які б’ються в унісон. А тут є весь той необхідний мінімум, що треба: є хрест, ікони, чаша. Врешті є священнослужитель — це головний атрибут в цій церкві», — говорить отець Василь.

Військовослужбовці, які не на позиціях, у вільний час можуть у храмі помолитися за рідних чи побратимів.

Хлопці радіють, що у них з’явилася така можливість.

«Я вважаю, що це добре, коли солдат може прийти і поговорити зі священиком, помолитися, про щось Бога попросити. Щоб швидше закінчилася війна, щоб усі живими додому повернулися, зщоб усі люди щасливо жили», — говорить військовослужбовець Олександр.

Гарнізонний храм звели на честь мучеників Бориса та Гліба. Ця церква є позаконфесійною — правити службу можуть представники різних конфесій. Але усі молитимуться за Україну та її воїнів.

Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»