«Громадське радіо»
На думку активістів, запропонований до ухвали проект обмежує права і свободи великої кількості людей. Депутат Ужгородської міської ради, голова комісії з питань регламенту, законності та депутатської етики Микола Сюсько теж відзначає, що певні пункти цього документу є доволі суперечливими:
“Деякі норми регламенту обмежують права людей. Зокрема, це норми щодо присутності людей в міській раді. В даному регламенті прописано, що необхідно для чогось пред’являти паспорт, де буде вказано місце прописки. Ми всі знаємо, що конституція гарантує кожному громадянину, незалежно від того, де він проживає, бути присутнім відповідно на засіданнях і міської ради. Тобто, грубо кажучи, хочуть обмежити можливість представників сусідніх сіл або жителів Ужгорода, які не мають прописки, бути присутнім на сесіях міської ради”.
Під час мітингу активісти зі сцени оголосили, що з новим регламентом громада позбавляється можливості бути присутньою на засіданнях рад, якщо вони не зареєстровані в Ужгороді, або ж якщо у залі нема вільних сидячих місць. Також забороняється вносити та використовувати плакати, лозунги, гучномовці та розміщувати плакати, банери із закликами тощо. Заборонено здійснювати та приймати телефонні дзвінки, користуватись персональними засобами зв’язку.
Ганна Газа проживає у сусідньому з Ужгородом селі — Баранинцях. Однак вважає себе ужгородкою, адже народилася і тривалий час проживала тут. Вона — активна учасниця громадських рухів і частий відвідувач засідань міськради. Каже, що вкрай незадоволена можливими нововведеннями:
«Завжди вболівала і зараз вболіваю за проблеми в місті Ужгороді. До 2012 року я була жителькою Ужгорода, але так склалися обставини, що я перейшла жити буквально два кілометри від свого попереднього місця проживання, і зараз я маю регістрацію село Баранинці, це вже є Ужгородський район. А от, дізнавшись про ці умови, з якими я можу не потрапити на сесію, я дуже незадоволена».
Натомість секретарка Ужгородської міської ради Андріана Сушко стверджує, що проект регламенту був створений на основі типового положення “Асоціації міст України”, а всі звинувачення активістів — безпідставні, адже вони “вирвали фрази з контексту”.
«Нема прописаного, що не можна брати участь у роботі сесії. Є порядок реєстрації, тому це норма, яка не суперечить конституційним правам громадян, як це показано у деяких коментарях, що не можна, сесії будуть закриті, будуть проводитися у незрозуміло яких місцях… Це вирвані з контексту слова. Такий порядок був і в попередньому регламенті. У випадку форс-мажорних обставин, які завжди були, є, а в сучасних реаліях вони можуть бути, є такий порядок визначений «закрите пленарне засідання» законодавством. Може бути стан війни в державі і завтра мусить міський голова скликати сесію, розгляд ДСК-документів закритих і так дальше… Просто хтось нагнітає обстановку, бо так потрібно».
У свою чергу юрист Наталія Майстренко переконує, що поняття “закриті засідання рад” у сучасному законодавстві не існує з 2014 року.
«В березні 14-го року були внесені зміни до статті 46 Закону України про місцеве самоврядування, які взагалі скасували це положення і в новій редакції виклали частину 16, зараз вона уже частина 17-та, цієї статті 46, яка раніше передбачала можливість у відповідності до закону оголошувати і проводити закриті засідання, то з березня 2014 року такої можливості закон ні посадовим особам, ні представницькому органу не дає».
Також Наталія Майстренко розповіла «Громадському радіо», що в грудні 2015 року її разом з іншими фахівцями запросив до розробки регламенту голова профільної комісії міськради. Але, за її словами, виявилося, що апарат міської ради розробляє свій проект, який і планують винести на голосування.
«Так, була пропозиція взяти за основу проект регламенту запропонований Асоціацією міст України. Але мушу вас завірити, що це зовсім не та редакція, яка виплила зараз на сайті в розділі «проекти рішень сесій». На протязі, виявляється, двох місяців тихенько кулуарно розроблявся проект регламенту, виявляється, апаратом ради. Паралельно. При цьому нас ніхто не залучив, не запросив. Коли ми ознайомилися, то зрозуміли, що за нашими плечима розроблявся проект, який абсолютно антидемократичний за деякими положеннями і ми жахнулися. Ми розробили цілу таблицю і подали офіційно через загальну канцелярію наші зауваження. Весь текст, з огляду на нормативну лексику і техніку, є дуже слабим. Там містилися положення, які просто суперечать конституційним засадам, вони обмежують права людини».
Секретар міськради Андріана Сушко підтвердила, що громадські активісти, серед яких і юрист Наталія Майстренко, до розробки документу не залучалися. Пояснює: в міській раді не знали, цікавить це питання громадськість чи ні.
«Розробка регламенту це ж ну… це документ, згідно з яким працює ужгородська міська рада, розумієте? Радитися? Ну, ми можемо радитися з юристами, спеціалістами, які підписуються під цим документом. На етапі розробки ми не залучали тих представників, тому що не знали, чи це їх цікавить, чи не цікавить. І взагалі є в нас депутатський корпус, яким мешканці своїм голосуванням делегували право приймати ті чи інші рішення».
Андріана Сушко додала: оскільки питання набуло такого резонансу, необхідно детальніше вивчити його, обговорити з депутатами і, за необхідності, внести корективи. Тим паче, що попереду ще – обговорення на засіданнях комісій. Сьогодні пообіді в Ужгородській міській раді відбудеться засідання комісії з питань регламенту, законності та депутатської етики. Голова комісії Микола Сюсько наполягає на необхідності більш чітких формулювань у документі, що дозволить уникнути непорозумінь та маніпуляцій.
Ольга Павлова з Ужгорода для “Громадського радіо“