Наразі в Україні діє пострадянська медична система, яка на паперах гарантує людям безоплатне лікування. Фактично ж, держава не в змозі виконувати ці зобов’язання, адже просто не має достатньо коштів на оплату всіх необхідних медичних послуг для населення.
В результаті громадяни повинні самі вирішувати проблеми зі здоров’ям, нерідко навіть ті, що загрожують життю. В той же час лікарі державних закладів працюють за мізерні гроші та по «рознарядці» зверху, якщо не мають змогу влаштуватись в комерційний заклад. Пацієнти ж не можуть обирати собі лікаря на свій розсуд, бо мають одного умовно безоплатного дільничого, до якого вони приписані за місцем проживання.
Запропонована медична реформа прописана в кількох законопроектах, але основні засади містяться у Законі № 4456 про організацію медичного обслуговування населення в Україні та № 2409 про засади державної політики охорони здоров’я.
Реформа передбачає декілька принципових змін, які в першу чергу полягають в перенесенні державної турботи з медичних закладів на власне людину.
Український громадянин тепер зможе сам обирати, куди підуть кошти, надані бюджетом на його лікування.
Якщо в місцевій поліклініці, наприклад, немає потрібного спеціаліста, людина піде туди, де такий спеціаліст є, і саме цей лікар і цей заклад за законом отримують бюджетні кошти за лікування цієї людини.
Для цього реформа передбачає створення Національної закупівельної агенції, яка буде посередником між державою, надавачами послуг (тобто медичними закладами й лікарями) та громадянами. Саме ця агенція має стати головним розпорядником бюджетних призначень на підставі укладених договорів про медичне обслуговування населення.
Один з авторів законопроектів медичної реформи народний депутат Олег Мусій каже, що наявність закупівельної агенції також стане прототипом Фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, що має стати вершиною медичної реформи.
Тепер кожен українець матиме змогу укласти з контракт з лікарем, який йому подобається.
На думку менеджера групи «Реформа системи охорони здоров’я» Реанімаційного пакету реформ Олександра Ябчанки це вже дуже багато:
«Це означає, що кожен громадянин може обрати собі лікаря, підписати з ним контракт. Лікар за кількість громадян, які підписали з ним контракт, отримає гроші. І найважливіше, наприкінці року, якщо ті громадяни пройдуть: а) необхідне обстеження і б) скажемо так, не попадуть в лікарню, то лікар ще за це отримає бонус», — зазначив експерт.
Але щоб укласти контракт з лікарем, медичний заклад, в якому він працює, має стати автономним, і це наступна зміна.
Зараз держава утримує медичні заклади незалежно від кількості пацієнтів, державу також не цікавить чи стала людина після отриманого лікування здоровою. Лікарні взагалі отримують кошти на ліжка, в яких є пацієнти, через це медпрацівники мають постійно звітувати, що всі вони зайняті на 100%, навіть якщо їх в три рази менше, бо це означатиме в три рази менше грошей.
В пакеті законопроектів № 2309а-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я прописано:
«Державні та комунальні заклади охорони здоров’я, що створені та існують у формі бюджетних установ можуть реорганізовуватися в казенні підприємства та комунальні некомерційні підприємства».
Медичні заклади зможуть самостійно розпоряджатися своїм бюджетом.
Також вони зможуть залучати кошти приватних фондів, благодійних та громадських організацій. Взаємовідносини з громадянами будуватимуться на основі укладених контрактів, а якість наданих послуг контролюватиме агенція з контролю якості, що прописана в законі № 4456.
Цей пакет вже був проголосований у ВР в першому читанні, але Олександр Ябчанка вважає, що необов’язковість переходу всіх лікувальних закладів на автономію зводить нанівець усю реформу:
«Ми всі розуміємо, що якщо в вас система, в якій на мільярдних потоках сидять якісь люди, і якщо реформа цієї системи поваляє ці потоки, то очевидно, що рекомендаційний характер цієї реформи — це ніяка не реформа. Тому ми вимагатимемо, щоб вони зробили її обов’язковою», — сказав Олександр.
Але Олег Мусій вважає, що без автономізації лікувальні заклади не зможуть впроваджувати зміни, передбачені законопроектом № 4456, і тих, що залишаться на старій системі, вичавить конкуренція.
«Якщо ми створимо другим кроком по законопроекту № 4456 закупівельну агенцію, яка буде визначати, в якого закладу охорони здоров’я дешевше закуповувати ті чи інші послуги, то в автономізованому закладі буде все, як мінімум, я думаю, в півтори-два рази дешевше й краще закуповувати. І ті закладі, які не перейдуть, не автономізуються, вони самі по собі почнуть втрачати кошти, в тому числі бюджетні, на своє утримання. Є великі шанси, що якщо вони не підуть шляхом автономізації добровільно, то вони збанкротують і все. Люди перестануть туди ходити й відповідно вони не отримують бюджетного фінансування», — певен нардеп.
В той же час, він не виключає того, що після перших добровільних переходів лікувальних закладів вони можуть все ж зробити автономізацію обов’язковою, але з 2020 року. Це пов’язано з тим, що реформування медичної галузі займе не один рік, підкреслив він.
Крім того, без автономізації закладів не буде можлива наступна зміна.
Керівник автономного медичного закладу зможе укладати контракт зі спеціалістом, залежно від його кваліфікації.
При чому контракт може бути укладений на будь-яку суму, яку заклад вважає за потрібне. При цьому мінімальна платня також зберігається.
В такому випадку спеціаліст сам зможе визначати, чого вартує його праця, бо знає вартість послуг, які він надає. Держава більш не розподілятиме лікарів, незалежно від їх бажання, вони зможуть обирати місце роботи на ринкових засадах, виходячи зі своєї кваліфікації, бажаної зарплати тощо.
«Він може оцінювати тепер сам себе, що його робота коштує, наприклад, не 1 900 грн або 2 500 грн, а 25 тис. Той заклад охорони здоров’я, який зможе йому це запропонувати, там він і залишиться працювати. Але коли такий висококваліфікований лікар буде працювати в закладі, відповідно такий заклад охорони здоров’я зможе заробляти більше коштів як для закладу, так і для самого лікаря. Він стане престижним, до нього приходитимуть більше пацієнтів, за цих пацієнтів заклад буде отримувати від Державної закупівельної агенції, яка створюється цим законом, більше коштів. Відповідно і заклад буде процвітати, і лікар зможе достойну зарплатню отримувати», — пояснив Олег Мусій
За його словами, за кваліфікацією лікарів слідкуватиме Агенція з контролю якості, яка також має бути створена відповідно до законопроекту № 4456.
Все це підводить нас до найважливішої зміни, яка водночас викликає найбільше занепокоєння в суспільстві.
На відміну від попередніх принципів, перевага яких більш-менш наочна, плюси гарантованого, але обмеженого пакету медичних послуг, не так очевидні. Особливо зараз, адже поки незрозуміло, які саме послуги увійдуть до цього переліку.
Це буде пакет необхідних медичних послуг, який гарантовано буде фінансуватися з бюджету.
Планується, що перелік послуг буде визначати Кабінет міністрів кожного року, виходячи з бюджету. Наразі, на медицину в Україні виділяється 55 млрд гривень, це 11% бюджету країни, тож уряд вирішуватиме, які послуги за ці кошти держава зможе оплатити.
Це означає, що держава візьме на себе реальні зобов’язання щодо базових послуг, які бюджет здатен оплатити, а людина зможе отримати в обраному нею медичному закладі. Все, що не увійде у базовий пакет, людина має оплатити сама.
За словами Олега Мусія, в перелік точно увійде невідкладна допомога, пологи та частина первинних послуг в поліклініці, але взагалі всі послуги держзакладів в будь-якому випадку будуть дешевше.
Крім того, бюджет також фінансуватиме орфанні (рідкісні) захворювання та онкологію, додав нардеп.
За його словами, зараз пацієнти платять за все по незрозумілих схемах, що створює величезне поле для корупції, а громадяни не знають напевно, в яку суму їм обійдеться та чи інша хвороба.
«Буде введений цей гарантований рівень, якій визначить Кабінет міністрів, і буде людям зрозуміло, за що точно не потрібно буде платити, за що гарантовано держава бере на себе повністю зобов’язання, і платити за це, як сьогодні, буде не треба. Натомість, за інше буде чітко зрозуміло, що і в Києві й в найвіддаленішому районному центрі конкретна маніпуляція буде коштувати конкретну суму, і не можна буде зманіпулювати. Мало того, це буде йти в заклад охорони здоров’я, в його бюджет. Якщо впровадимо оплату за послуги, то тоді буде зрозуміло, що людина отримала цю послугу у цьому закладі, і відповідно за якість надання цієї послуги заклад буде нести відповідальність», — пояснив нардеп.
Олександр Ябчанка також вважає що ця реформа скоріше надає можливості громадянам, ніж чимось загрожує.
«Популізм тут не пройде, тому що якщо зараз, гарантуючи якісь обсяг медичних послуг, ви не зможете їх надавати, то це буде просто кінець всьому. Для того, щоб суспільство повірило в реформи, люди нарешті повинні отримати якусь гарантію», — певен експерт.
Це тільки основні зміни, які чекають на українців в разі запровадження медичної реформи в тому вигляді, в якому вона пропонується зараз.
Всі вони мають сформувати базу для запровадження обов’язкового медичного страхування громадян України.
Що буде далі
Наразі, м’яч знаходиться на полі ВР, вона має проголосувати про включення до порядку денного законопроекту № 4456, а також іншого основоположного закону №№ 2409 “Про засади державної політики охорони здоров’я”. Після цього українські нардепи будуть голосувати вже за самі закони.
За словами Олега Мусія, він з колегами намагатиметься внести законопроект № 4456 на наступному пленарному тижні з 10 по 15 травня.
У свою чергу, МОЗ має якнайшвидше завершити процес обрахування вартості медичних послуг, адже якщо законопроект буде проголосований, міністерство має надати вже готові обрахунки, розказав Олег Мусій.
І політики, і експерти, згодні в одному, реформа займе багато часу, і в ході її втілення можливо виникнуть інші проблеми, але робити її необхідно.
«Я думаю, що треба, щоб запрацював цей механізм, тоді стане зрозуміло, кому треба допомагати. Наприклад іншими соціальними фондами, чи благодійними фондами, тим, хто реально потребуватимуть допомоги», — вважає Олег Мусій.
Олександр Ябчанка впевнений, що сучасний стан медицини настільки жахливий, що відкладати реформу вже немає куди:
«У нас не стане в медицині все добре за три дні. Але треба прийняти нормативну базу, і треба почати по цей базі рухатись, щоб колись ми все ж таки прийшли до нормальної охорони здоров’я».
Марія Зав’ялова спеціально для «Громадського радіо»