«Громадське радіо»
Підвищити обізнаність у світі щодо кримських татар та представити їх як європейців. Такі основні задачі стратегії проекту публічної дипломатії кримських татар, що реалізується Естонським Інститутом прав людини в Україні. До його створення також долучилися Міністерство інформаційної політики України та Меджиліс кримськотатарського народу. Перший заступник Міністра інформаційної політики Еміне Джапарова говорить, що стратегія має на меті кілька основних завдань:
«Тут є три ключові задачі – консолідація кримськотатарського суспільства навколо того розуміння – хто ми такі є, яка наша історія. Консолідація українського суспільства навколо цієї ідеї – для України це є нагода демократичної практики і доведення всьому світу, що Україна сьогодні – це інша країна, ніж була 10 років тому, що вона має право приєднатися до сім’ї цивілізованих країн. 4:22 це також збільшення рівня поінформованості міжнародної спільноти про корінний кримськотатарський народ. І це також боротьба проти російської пропаганди щодо делегітимізації статусу кримськотатарського народу, як корінного народу України».
На думку Еміне Джапарової, основна проблема сьогодні не лише у світі, а й в Україні – відсутність контакту між українцями та кримськими татарами.
Автори стратегії говорять, що протягом цих років планують налагодити співпрацю з Європейським Союзом, ООН, міжнародними донорами та організаціями корінних народів. Експерт Естонського Інситуту прав людини Олівер Лоонде говорить, що найважливіше – дати людям зрозуміти ким насправді є кримські татари.
«Если говорить об общей миссии этой стратегии – это дать реальный вклад в реализации индивидуальных и коллективных прав крымских татар, как коренного народа Крыма и Украины и делать это в соответствии с принципами декларации ООН о правах коренных народов», – наголошує Олівер Лоонде.
Загалом структура документу включає в себе шість основних пунктів. Серед них – створення глобальної мережі союзників та партнерів, нарощення потенціалу для швидкого реагування публічної дипломатії, забезпечення довгострокового самостійного розвитку дипломатії кримських татар.
Член Меджилісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв говорить, що документ має стати частиною політики Міністерства закордонних справ України: «Этот документ должен способствовать тому, чтобы внешняя политика крымскотатарского народа (в лице Меджилиса или общественных организаций) должна быть системной, должна четко видеть промежуточные результаты для того, чтобы можно было дальше наращивать свою деятельность».
Стратегія публічної дипломатії кримських татар відкрита до змін та пропозицій. Її автори планують зустрічатися кожних півроку та переглядати результати діяльності проекту. Наступна зустріч планується на лютий 2017 року.
Олена Зашко для “Громадського радіо“