Ілюстративне фото: Рixabay
Щороку Україна відзначає 12 січня День політв’язня й нагадує про тих, хто досі перебуває в заручниках через політичні переконання.
Про це повідомили Міністерство у справах ветеранів та уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Це день шани українців, для яких переконання й цінності стали дорожчими за фізичну свободу», — написало відомство.
Як зазначило Мінветеранів, у сучасній історії нашої держави він набув нового контексту:
«У часи масштабного розвитку суцільної відкритості російська влада продовжує ув’язнювати українців і представників інших національностей, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Українці великої сили духу своїм протестом відстоюють у світовому просторі цінності нашої нації».
За словами омбудсмена, російська влада повністю перевершує методи радянських попередників.
«Сьогодні ми знову стикаємося з тим же явищем. Росія, розв’язавши війну проти України у 2014 році, не лише вдерлася на наші території, але й веде систематичну кампанію терору проти українців на тимчасово окупованій території. Сотні наших громадян стали жертвами політичних репресій. Російська окупаційна влада незаконно утримує громадян України у своїх тюрмах, звинувачуючи їх у «тероризмі», «екстремізмі» або інших сфабрикованих злочинах», — вказав він у своїй авторській колонці для сайту 24 каналу.
Дмитро Лубінець поінформував, що понад 300 українців стали жертвами політичних переслідувань. Серед них — кримські татари, журналісти, релігійні діячі, державні службовці, активісти, звичайні громадяни, які не боялися сказати правду чи відстояти свою позицію.
«Зараз у Росії та на тимчасово окупованій нею території України в місцях примусового утримання щонайменше 16 тисяч українських цивільних. Люди утримуються безпідставно: хтось — уже отримав надумані звинувачення, хтось — досі не знає причини того, чому він позбавлений свободи. Хтось — політв’язень, а хтось — цивільний заручник. Проте в обох випадках Росія повинна понести покарання за позбавлення волі громадян!» — підкреслив він.
Уповноважений ВР з прав людини переконаний, що «свобода — це не просто слово, це боротьба, яку ведуть наші громадяни на передовій, у тилу й навіть за ґратами. Наш обов’язок — не забувати тих, хто лишається у в’язницях ворога».
«День українського політв’язня — це день скорботи й боротьби, але водночас і день надії. Надії на те, що Україна завжди пам’ятатиме своїх героїв і боротиметься за кожного з них до перемоги», — резюмував він.
Дмитро Лубінець сподівається, що Україні вдасться повернути додому всіх незаконно ув’язнених політичних бранців завдяки міжнародній підтримці.
Нагадаємо, за даними Інституту масової інформації, станом на січень 2025 року в російській неволі загалом перебувають щонайменше 30 цивільних українських медійників та один журналіст, який став на захист України.
Він був започаткований у 1975 році за ініціативи В’ячеслава Чорновола та інших дисидентів, які постраждали від репресій радянського тоталітарного режиму. Уперше День політв’язня з’явився 12 січня 1975 року в таборах Мордовії.
Дата 12 січня має символічне значення. Саме цього дня в 1972 році в Києві та у Львові почалися масові арешти учасників національно-демократичного руху, які тривали декілька днів. Серед затриманих були такі діячі, як Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, а трохи пізніше — Ігор Калинець та інші.
Більшість із них були засуджені до семи років позбавлення волі й п’яти років заслання за звинувачення в «антирадянській агітації та пропаганді». Тих, кого радянська влада вважала найбільш небезпечними, примусово відправили до психіатричних лікарень.