Анастасія Багаліка
Що з того, що ми знаємо про Михайла Грушевського, не відповідає дійсності?
1x
Прослухати
--:--
--:--
1. Михайло Грушевський є рекордсменом серед українських істориків за кількістю написаних праць. Його бібліографія сягає майже 2 000 позицій. Серед його найвідоміших робіт: «Історія України-Руси» та «Нарис історії українського народу».
2. 7 (20) березня члени Центральної Ради обрали Михайла Грушевського своїм головою. Рішення було прийняте без відома самого Грушевського, що свідчить про його колосальний авторитет. На той час Грушевський навіть знаходився поза Україною, але повернувся, щоб обійняти посаду.
3. За своїми переконаннями Грушевський тяжів до Партії лівих соціалістів-революціонерів.
4. Завдяки симпатіям Михайла Грушевського до лівих есерів, які в той час знаходилися на керівних посадах в українському Раднаркомі, у 1923 році під його керівництво були передані всі історичні установи, об’єднані в Академію наук.
5. Михайло Грушевський ніколи не був Президентом України. Він очолював Центральну Раду, яка фактично виконувала функції уряду. Таким чином, його можна назвати радше головою парламенту, але аж ніяк не президентом.
6. Грушевський тяжів до народницької історіографії. Так його визначили наступники. Зокрема секретар Центральної ради Євген Онацький у нарисах, які називалися «Портрети в профіль», нарис про Грушевського назвав «Чесність з народом».
7. Грушевський не був противником створення української армії. Але він розумів, що «перефарбувати» колишню царську армію на українську не вийде. Водночас, саме за Грушевського діяли частини Народної міліції, аналог сучасної Національної гвардії.
Що таке Листопадовий чин 1918 року? Розмова з докторкою історичних наук
Нафтова лихоманка та гуска за розв’язану задачу: які наукові таємниці приховує Львів
