Нагороди отримали понад 20 військових, а також волонтери, крім того нові військові звання набули представники вищого офіцерського складу української армії.
Медалі вручав особисто президент України Петро Порошенко, який приїхав на годину пізніше.
За словами президента, він запізнився через візит до військового шпиталю, де наразі на лікуванні перебувають 125 поранених бійців АТО.
«Я був настільки вражений силою їхнього духу, бойовим зарядом патріотизму та бажанням абсолютної більшості з них повернутися до своїх батальйонів».
Петро Порошенко повідомив, що одразу після церемонії він разом із Міністром оборони та начальником Генерального штабу вирушає до Бердичіва для вручення бойового прапору новоствореному 142 навчально-тренувального центру Сил спеціальних операцій.
У своїй промові голова держави згадав всі успіхи української армії, які за два з половиною роки перетворилися на потужну силу, що здатна протистояти переважаючим силам російських гібридних військ.
Президент Порошенко також згадав численні втрати України внаслідок збройного протистояння на Донбасі.
«Росія позбавила життя не лише понад 2,5 тисячі наших військових зі Збройних сил та інших силових структур, але й 7,5 тисяч цивільних громадян України. Ми схиляємо голову перед нашими бойовими побратимами, які загинули у боротьбі з агресором за Україну та українців. Світла пам’ять про героїв навічно залишиться в серцях кожного з нас. І я прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять і українських воїнів, і українських цивільних, які загинули на війні, яку агресор розв’язав проти нашої держави».
Першими нагороди отримали близькі двох добровольців, які загинули на Донбасі внаслідок бойових дій. За словами Петра Порошенка, Снітку Андрію та Сергію Табалі було всего лише 18 років.
«Андрій Снітко під Іловайськом накрив власним тілом російську гранату, рятуючи побратимів-українців. Сергій Табала героїчно загинув, відбиваючи штурм бойовиків, боронячи всесвітньо відому диспетчерську вежу Донецького аеропорту».
Золоту зірку Героя України Андрія Снітка, який служив у добровольчому батальйоні «Азов» отримала його мати Раїса Халик. Вона розповіла «Громадському радіо», що ця нагорода скоріше не для неї, а для підростаючого покоління — її онуків, які цього року пішли у перший клас:
«Для мене особисто дитину ніхто не поверне, яка б ця зірка не була і скільки б вона не коштувала», — сказала жінка.
Менше з тим, Раїса Миколаївна вважає, що все було не дарма.
«Пишаюся, що мій Андрій був в „Азові“. Просто я знаю, що якби не ці хлопчаки тоді, то мені здається, що точно межа сірої зони була не там, де зараз. То я думаю, що це не дарма».
Раїса Миколаївна попросила всіх матерів, чиї сини наразі несуть службу на Донбасі, чекати, якщо є хоч маленька надія.
«Може це для мене ще одна жирна лінія, бо надія залишалась маленька. Знаєте, на війні бувають помилки, і завжди мама сподівається, що може бути помилка. І ця крапка надії сьогодні для мене втрачена».
У день Збройних сил Україна лишається побажати, аби більше жодна українська мати більш не втрачала надії.
Марія Зав’ялова, Київ, «Громадське радіо»