Фестиваль названий на честь дебютного оповідання видатного письменника. фронтового кореспондента Василя Гроссмана.
У конкурсі змагалися малі прозові твори, тематично пов’язані із містом Бердичів. Як розповів організатор конкурсу, голова БМРГО «Добра справа» Юрій Балюк, цього року учасники почали змінювати образ міста, відходити від Бердичева як місця масових страт євреїв:
― На відміну від попередніх років, попри згадку темних історичних моментів нашого міста ― масових страт євреїв, нацистської окупації ― автори відходять від важких тем до легших. Навіть є елементи містики, як у творі Олега Стецюка, коли вулиця одного міста ― Дрогобича ― має продовження у Бердичеві. Це ламає мізки членам журі, і, думаю, читачам це буде цікаво.
Ще однією особливістю стало те, що журі цьогоріч не визначало перше, друге і третє місця серед переможців, а назвало трьох лауреатів. Про свій твір розповідає один з лауреатів конкурсу, уродженець Дрогобича Олег Стецюк:
― Я ніколи не був у Бердичеві, а написати про місце, у якому ти ніколи не був, дуже складно. Тому я намагався шукати аналогії. Бердичів за розмірами такий самий, як Дрогобич, обидва міста мають багато єврейську спадщину.
Потім починаєш глибше цікавитися містом, бачиш, що у Бердичеві є хоральна синагога ― у Дрогобичі також є хоральна синагога, у Бердичеві є костел кармелітів босих, у Дрогобичі ― кармелітів взутих.
Я намагався знайти цей елемент для переходу. Моє оповідання ― це конструкція, яка показує, що життя може сплестися воєдино. Наш світ символічний, і в символіці багато знаків. Твір був саме про знаки.
Хоча мови подачі творів на конкурс лише українська та російська, крім українських письменників, участь у фестивалі взяли автори із Росії та Німеччини.
0