Військове ТБ
Боєць розповідає, що кошеня постійно крутилось коло нього, він став його годувати. Потім бійця перевели на іншу позицію і якось він прийшов провідати кошеня, а той дуже зрадів, коли побачив “Ніксона”:
“Він коли побачив мене, я думав, він по-людські почне кричати: “Чому та мене покинув?!” Я йшов машину прогрівати і він біг за мною. Півчаса вона гуркотіла, а він сидів і мявкав. Я забрав його собою. Хлопці назвали його тут Лунтіком”, – розповідає боєць.
За словами “Ніксона”, кошеня спить на всіх ліжках, всі його люблять. Боєць також говорить, що коли буде виїжджати, забере Лунтіка з собою – пообіцяв доньці. Хоча, інші бійці також хотіли забрати кошеня собі.
“Ніксон” розповідає, що коли починаються обстріли, то собака лякається, а Лунтік – ні. Спочатку думав, що кошеня погано чує, але згодом зрозуміли, що тварина вже звикла до обстрілів.