з відкритих джерел
Лауреата у цій номінації визначають члени Національної спілки кінематографістів України. Лариса Кадочникова — акторка театру та кіно, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка.
У творчому портфоліо Кадочникової десятки ролей у кіно та театрі, зокрема, головна роль у культовому фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
Серед кінематографічних робіт Лариси Кадочникової участь у таких стрічках, як «Криниця для спраглих» (реж. Юрій Іллєнко, 1965), «Вечір на Івана Купала» (реж. Юрій Іллєнко, 1968), «Комісари» (реж. Микола Мащенко, 1969), «Білий птах з чорною ознакою» (Юрій Іллєнко, 1971), «Чорна курка, або Підземні жителі» (реж. Віктор Гресь, 1980), «Історія одного кохання» (реж. Артур Войтецький, 1981) та багатьох інших.
Разом з Дмитром Томашпольським зняла стрічку-експеримент «Лариса Кадочникова. Автопортрет».
«Лариса Кадочникова — людина надзвичайних креативних можливостей. Вихована в лоні театру, орієнтованого на глибоку психологічну проробку поведінки персонажів у кадрі і на театральній сцені, вона з позірною легкістю перейшла у дивосвіт Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка, Миколи Мащенка, Віктора Греся… Її ролі в кіно здебільшого вимагали органічного існування в експресивному, супервиразному (за композицією, кольоровою симфоністикою передусім) кадрі, де актор далеко не завжди є його центром і рушієм. Це їй вдавалося — легко й невимушено. І в той же час Кадочникова завжди утримує в собі фокус глядацьких симпатій, її людська і просто артистична притягальність безмежні…», — каже про акторку Сергій Тримбач, голова Національної спілки кінематографістів України: .
З 1961 до 1964 року Кадочникова була актрисою Московського театру «Современник», а від 1964-го грає на сцені Київського театру російської драми імені Лесі Українки. Актриса нагороджена Орденом «За заслуги» I, II, III ступеню за вагомий внесок у культурний розвиток держави. У 2010 році Лариса Кадочникова отримала Всеукраїнську Премію «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать».