Учасники Маршу рівності 2017: хто вони?

Напередодні події ЛГБТ-активісти отримували численні погрози від «Організації українських націоналістів», націоналістичного угрупування «С14» та інших радикальних організацій, які обіцяли заблокувати вулиці, аби Марш не відбувся. «Правий сектор» організував акцію за традиційні цінності на 7 ранку на Майдані Незалежності. Напередодні події організатори «Київпрайду» заявляли, що на цьогорічному Марші рівності буде близько 5 000 учасників. Ми поспілкувались з кількома з них.

– «Я тут, щоб підтримати громадянські права всіх, хто не є гетеросексуалами!», – заявляє одна з учасниць Маршу рівності.

– «Я прийшла сюди, аби підтримати мою дівчину. Я, як і вона, хочемо довести, що ми нічим не відрізняємося від інших. Так, я кохаю людину своєї ж статі. І це нормально!»,

Андрій Кобалія: Під час Маршу службу у центральній частині столиці несли понад 5500 правоохоронців. Протягом події кілька людей намагались організувати провокації, а ще перед початком Маршу прихильники традиційних цінностей, що також зібрались біля Червоного корпусу Київського Університету, намагались відібрати прапори ЛГБТ в активістів. 

Серед учасників Маршу рівності були присутні відомі політики, працівники посольств та культурні діячі. Окрім громадян України, у Марші також взяли участь американці, британці, ірландці, росіяни та представники інших країн.

– «Я тут, бо виступаю за рівність людей, – заявляє мешканець Ірландії Кевін. Зараз на вулиці 2017 рік, і ми не повинні жити і мислити застарілими категоріями. Я не зміг піти на минулорічний Марш, тому просто не міг пропустити цей. Я дуже радий йти тут, разом з адекватними, щасливими й привітними людьми. Я бачив дуже багато сімей. Сам я гетеросексуал, і для мене не важливо, якої орієнтації інша людина. На Марші я бачив дуже багато гетеросексуалів, діти, цілі сім’ї.

Поліція зробила дуже хорошу роботу. Я бачив кілька агресивно налаштованих людей, але вони маргінали. Добре, що їх затримали. Марш рівності – це прекрасна можливість показати власне бажання до змін та рівності».

– «Я пришел сюда, чтобы поддержать людей, которые борются за свои права. Все люди должны быть равными в своих правах. В том числе в выборе, кого любить, с кем спать. Это никак не должно ограничиваться гендером, – говорить один з демонстрантів. 

Андрій Кобалія: Через те, що представники традиційних цінностей заблокували вулицю Володимирську біля Червоного корпусу Університету Тараса Шевченка, організатори Маршу змінили маршрут. Вони повернули на Терещенківську і пройшлися вздовж парку Тараса Шевченка.

Саме там Громадське радіо поспілкувалось з киянкою Марією, яка вважає, що Марш рівності – це не лише про ЛГБТ спільноту, але й про права людей загалом. У справді демократичній країні, вважає Марія, люди не повинні боятись показувати себе такими, якими вони є.

«Я пришла сюда просто для того, чтобы поддержать людей, которые собрались здесь потому что они любят друг друга, а не потому что их держат вместе обязательства, дети, финансовое положение или общественное мнение, поянсює учасниця Маршу Марія. Те, кто был против Марша – это люди ослепленные ненавистью и нетерпимостью.  Если бы каждый человек осознавал, что в нем есть что-то, что отличает его от других, и за это что-то его могут ненавидеть, возможно, он был бы другого мнения. Мне бы очень хотелось, чтобы люди были более терпимыми друг к другу.

Андрій Кобалія: Чувствовали ли Вы себя безопасно на Марше?

Марія: Я чувствовала, что все расслаблены, всем комфортно. По-моему, это важно».

Андрій Кобалія: Близько одинадцятої ранку активісти прийшли на площу Льва Толстого і почали розходитись. Після цього кількість поліції у місті зменшилась, а окремі члени радикальних організацій почали свого роду «полювання» на активістів ЛГБТ спільноти у центрі столиці. Завершення Маршу і відхід – найбільш небезпечна точка події. Зазвичай, саме на відходах відбуваються напади на учасників акції. Одразу за кілька годин після Маршу стало відомо про напади на учасників Маршу на станції Контрактова площа, на іншого учасника напали в районі «Петрівка». Нагадаю, що Марш рівності у Києві проводиться вже вчетверте з перервою на 2014 рік, коли міліція не змогла виділити працівників для гарантування безпеки.

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні