Реальная газета
Населений пункт не постраждав від війни, але вже 3 роки тут дефіцит води, продуктів і роботи. Місцеві жителі виживають продажем меду і молока. Але і такий бізнес можуть дозволити собі далеко не всі. Одні намагаються прогодувати себе продуктами з городу, інші – за рахунок «пенсійних виплат» від самопроголошеної влади, йдеться в дописі до відео “Реальної газети”.
Місцева жителька Ніна Андріївна говорить її пенсія – 3500 рублів, тобто 1500 гривень.
Щоб вижити жінка вирощує картоплю, часник, огірки, помідори. Будинок у селі вона отримала в спадок. Після того, як її житло в місті було зруйновано, переїхали жити у Пархоменко.
Врожай Ніна Андріївна не продає. Все вирощує для себе. Вона говорить, так робить більшість селян.
Воду місцеві жителі отримують по графіку. Тим, у кого у дворі свердловини, трохи легше.
У Ніни Андріївни у дворі свердловина. За словами жінки, водою діляться і з іншими місцевими жителями.
Ще одна мешканка села Вероніка говорить, що люди відмовляють собі в багатьох речах. Зокрема, не завжди можуть купити їжу та одяг, які хочуть.
В селі одна аптека. Не у всіх вистачає грошей на ліки та й необхідні ліки не завжди є у наявності. в такому випадку люди їдуть купувати їх до Луганська.
Автобус – велика рідкість в Пархоменко. За словами Вероніки з села не ходить автобус до райцентру – Краснодону (Сорокине), а за будь-якими довідками людям необхідно їхати саме туди.
Також місцеві жителі відзначають те, що у селі фактично не залишилось роботи.