huffingtonpost.com
У квітні 2013 року Адріана Хасотлет-Девіс стала жертвою теракту у Бостоні. Тоді загинуло три людини, а Адріана втратила ногу. У інтерв’ю для Huffington Post розповідає, що пам’ятає кожну деталь: “Я пам’ятаю, як одразу зрозуміла, що це теракт. Я намагалась доповзти до дверей. Не могла піднятись на коліна. Потім хтось відкрив двері і затяг мене за плечі всередину будівлі”.
У найближчому Медичному центрі лікарям довелось ампутувати Адріані ногу до коліна. Вже тоді вони розуміла, що попереду в неї довга дорога відновлення. Проблеми виникнуть не лише через пост-травматичний синдром, але й через те, що їй буквально доведеться знову вчитись ходити. Лише за тиждень після операції Адріана пообіцяла собі, що вона знову буде бігати і танцювати.
36 місяців потому, Адріана не лише знову танцювала фокстрот, але й пробігла вулицею Бойлстон як учасник Бостонського марафону 2016. Для Адріани рішення пробігти марафон було не лише символом відновлення, звільнення, а й вольового рішення. Рішення ставити планку все вище й вище, рішення працювати над собою, завойовувати більше, брати від життя усе, що можна кожен день свого життя.
“Коли я вперше спробувала використовувати протез, я сказала собі, що спробую навчитись бігати. Я подумала: “Боже, навчитись бігати з цим протезом так важко”, тому я вирішила, що зроблю з цього виклик”, – розказує Адріана. “Я вірю, що жертва відрізняється від борця тим, що перший визначається за тим, що в нього сталося у житті, а другий тим, як він/вона прожила своє життя. Я хочу визначатись тим, як я живу. Я не хочу сказати, що не розумію, що зі мною сталося. Той день змінив мене на всі 100%. Але я також розумію, що у мене є і буде довге життя, з якого я візьму все”.
Публікацію підготовлено за мотивами статті на сайті Huffington Post.