Третій зайвий? Чи закриють КП «Чаплинка» на адмінкордоні з Кримом?

Від Херсона до «воріт» в окупований Крим я їду «нелегальним» рейсом. В «нелегальному» мікроавтобусі поруч зі мною ще семеро таких самих «нелегалів». Не те, щоби ми всі мали потяг до додаткових пригод, просто офіційних рейсів сюди нема.  

Домовитися з «нелегальними» водіями нескладно — в Херсоні вони і на залізничному, і на автовокзалі. Маршрутники нарікають на життя і не надто ховаючись розповідають, як часом працівники Укртрансбезпеки збирають тут «неофіційні штрафи». Щоправда, ніяких чітких доказів своїм словам вони не надають.

Я запитую заступника начальника управління Укртрансбезпеки на Херсонщині Володимира Стеценко, чи викривали в його управлінні корупціонерів. Виявляється, що мої переживання даремні:

— На сьогоднішній день таких у нас не виявлено і слава богу. Над цим ведеться постійна робота. Кожен понеділок ми проводимо зі своїми працівниками нараду, розглядаємо це питання, зачитуємо, що відбувається в інших управліннях, де є такі порушення, розглядаємо ці всі питання. Проводимо рейди щодня, але не можемо на одних маршрутах перевіряти, тому перевіряємо з регулярністю десь 2-3 рази на місяць. У нас не тільки пасажирські перевезення, є і вагові перевезення. З розрахунку на кількість людей, наскільки є можливості.

Але, якби хтось хотів тут на Херсонщині збирати “неофіційні штрафи”, то відповідні умови для цього є. Адже у держави існують кілька уявлень про законність і можливість перевезень.

Володимир Стеценко з Укртрансбезпеки вважає, що півдесятка перевізників, які до окупації отримали ліцензії на рейси в Крим, і зараз можуть підвозити до контрольних пунктів на адмінкордоні.

А постійний представник президента в Криму Борис Бабін заперечує: тарифних зупинок на контрольних пунктах у паспортах автобусних маршрутів нема, бо й самих КП на момент отримання ліцензій не було.

Дійсно, контрольні пункти в’їзду-виїзду «Чонгар», «Чаплинка» і «Каланчак» з’явилися на місці колишніх постів ДПС у 2014 році. 

Постійний представник президента в Автономній Республіці Крим — зараз його офіс в Херсоні — Борис Бабін продовжує цей історичний екскурс:

— «Чаплинка» існувала, склалася взагалі тому, що там була дорога. Росіяни захопили Крим, з’явилася адмінмежа, наші вийшли на цю адмінмежу, поставили КПП. Спочатку був великий дуже пасажиропотік. Бо дуже тривалий час працівники Чаплинського та Каланчацького районів працювали на заводах Північного Криму. Це було їх традиційне місце роботи. Росіяни в 2015-2016 роках 90% їх всіх позвільняли, дискримінували, тому що це громадяни України. Пасажиропотік зник Друге — там був вантажний потік, бо традиційно ця траса, яка йшла на Каховку, використовувалася для вантажних перевезень.

У вересні 2015 року шлях вантажівкам перекрили учасники акції з блокади півострова. За три місяці Кабмін зробив торгову блокаду офіційною. 

Зараз, каже начальник відділу Держприкордонслужби Андрій Демченко, через «Чаплинку» подорожують в рази менше, ніж через інші два пункти:

— З початку року адмінмежу перетнули майже два мільйони громадян. Найбільше через «Чонгар» прослідувало — трошки більше одного мільйона. «Каланчак» — ця цифра становить 790 тисяч. По «Чаплинці» ця цифра становить 185 тисяч. 

— На «Чонгарі» та на «Каланчаку» на один транспортний засіб приходиться декілька осіб. Що це означає? На жаль, є неправомірне перевезення пасажирів, бо це заборонено. Ви можете в Крим переїжджати лише на особистому транспорті — і ті, хто з вами їде, не є пасажирами. Бо пасажир — це той, хто бере участь у комерційному перевезенні. Це просто родичі, знайомі, друзі і так далі. Якщо візьмемо Чаплинку, тут співвідношення інше. Майже 1 до 2. Це означає, що тут дійсно нема пасажиропотоку. Є два транспортних вузла, які сформувалися — є «Чонгар», є «Каланчак», — коментує цифри постпред президента в Криму Борис Бабін.​

Представництво президента, місцеві чиновники хочуть розвивати ці транспортні вузли — збудувати біля КП автостанції, пустити легальні автобуси до Херсону, селища Каланчак та Новоолексіївки. А там зробити Центри адмінпослуг. Бо зараз на материкову Україну кримчани їдуть за документами. У першу чергу — оформити біометричний закордонний паспорт, говорить начальник відділу херсонської філії ДП «Документ» Сергій Гутник.

— За минулий місяць, із статистики, ми прийняли майже 2500 громадян, це не тільки закордонні паспорти, але й ID-картки. З них майже 1000 — це були жителі Криму.

Борис Бабін вважає: закрити «Чаплинку» треба ще й з причин безпеки. Але відмовляється пояснювати цю думку.

Можливо йдеться про близькість військових Украни і Росії. Група «Інформаційний спротив» у своїх повідомленнях раніше пояснювала: на кримському заводі «Титан», що поряд із КПВВ розташована база російських солдатів. А в селищі Чаплинка, і про це відомо з місцевих медіа, базуються військові українські. В «Інформаційному спротиві» натякали: через однойменний КП може просотуватись російська агентура.

Закриють «Чаплинку» не раніше, ніж запрацюють легальні маршрути з пунктів «Чонгар» та «Каланчак». Але конкретних термінів не існує: поки нема ані землевідводу під автостанції, ані конкурсів на маршрути. Борис Бабін каже: транспортні перетворення — плани на весь наступний рік.

Людей, які користуються «Чаплинкою» зараз, намір закрити її наперед лякає. Побоюються черг на інших КПВВ.

— Нам там потім тяганина буде. Там [на «Каланчаку» — ред.] автобуси рейсові. Тут за п’ять хвилин пройдеш, а там годинами будемо стояти, — вважає один з опитаних мною місцевих транзитерів.

Мешканець селища Чаплинка Павло — один з гарячих противників закриття КПВВ. Бо саме через нього їздить до дружини:

— Як це закривати, ви що? Ось я живу в Чаплинці, жінка у мене в Армянську.

— Як часто ви їздите?

— Намагаюся хоч раз в неділю. Їй рік до пенсії лишився, вона на заводі працює, я теж на цьому заводі працював. Я там нікому не треба. А їй хоч треба до пенсії допрацювати, де тут вона буде працювати.

Думку Павла цілком підтримує інший житель Херсонщини:

– «Чаплинку» не можна закривати. Бо не з руки тоді їхати. Там черги — маразм через «Чонгар», — каже Геннадій, який, за его словами, їздить в Крим у справах.

Прорахувати все наперед закликає і радниця міністра з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Олеся Цибулько.

— Збільшиться кількість черг, збільшиться кількість людей — в спеку, в холод. А це все позначиться на швидкості пропуску людей через цей пункт. Наше міністерство виступає за підтримку контактів з людьми на окупованій території, на надання їм підтримки. Щоб вони могли робити українські документи, щоб вони могли приїхати і бачити, як змінюється Україна. Якщо у них будуть додаткові труднощі, вони будуть менше до нас приїжджати. Росія скаже: „Дивіться, це ж Україна закрила пункт пропуску, не ми», — аргументує Цибулько.

Поки влада думає, що робити з контрольними пунктами надалі, люди, які ними користуються, закликають спочатку навести там хоча б мінімальний порядок. Студентка-кримчанка Віталіна Алієва зареєструвала петицію на сайті Адміністрації президента України.

— Якщо ми говоримо про ситуацію влітку, коли люди повинні перебувати під 40-градусною спекою, нема ніяких умов, щоб людям там сховатися та уникнути. Швидка допомога — якщо від спеки стало комусь погано і рахунок іде на хвилини, швидка їде годину-півтори. Освітлення — якщо люди працюють в Криму і хочуть потрапити до нас, освітлення ввечері взагалі нема. Це жахливо просто, — ділиться враженнями юна і наполеглива авторка петиції.

На відміну від інших КП, на «Чаплинці» все-таки світло є, а Агентство ООН у справах біженців поставило навіть яскраво синій біотуалет. Але він оточений щільним неприємним запахом, бо досі неясно, хто має в ньому прибирати. Як пояснює представник президента, на контрольних пунктах працюють кілька державних установ, але жодна з них за туалети не відповідає.

Зараз на всіх воротах в Крим влада планує облаштувати пункти обігріву. Подальший благоустрій «Каланчаку» та «Чонгару» представник президента в Криму Борис Бабін пропонує робити коштом підприємців, які згодом працюватимуть на легальних автостанціях.

Але це буде згодом. Поки що ж погані умови та невизначеність статусу дороги і КП суттєво впливають на тарифи. 170-кілометровий вояж Херсон — «КП «Каланчак» — КП «Чаплинка» — Херсон коштував мені 750 гривень. І це ще дешево. Бо тільки за 20 кілометрів таксисти просять 300 гривень: дорога там — яма на ямі. Держава від моїх витрат, я підозрюю, не отримає жодної копійки.

Про боротьбу з нелегальними перевізниками я також запитав представника президента України в АРК Бориса Бабіна.

«Ми хочемо спочатку ось це зробити: запустити «легалів». Коли «легали» зайдуть, нелегалам стане менше місця і тоді ми їх можемо знищити. Припустимо: ми на сьогодні знищимо нелегалів, мені вдасться зібрати загін самогубців з чиновників державної влади і вони закриють діру. Як будуть люди з Криму рухатися? Пішки? З КПП до Чаплинки? З КПП до Каланчаку, до автостанції? Там 20-30 кілометрів, це нереально. Таксі? По-перше, таксі теж нелегальне, там 90% таксі не мають дозволів на таксі, вони працюють у режимі „просто так, я сам собі голова“. Для мене, повторюся, наведення легального ладу, паралельно, якщо ми будемо мати перший результат легалізації, нелегалів або винищувати, або їм ніхто не забороняє легалізовуватись», — зазначив чиновник.