Культура проти війни: на фестивалі PLAN B у Харкові вчать розвивати соціальні проекти (ФОТО)

З 1 по 3 грудня у Харкові проходить мультиформатний Фестиваль соціальних iнiцiатив та нової музики PLAN B. Спікери з різних країн діляться досвідом успішних соціальних кейсів та ініціатив, в тому числі, розповідають, як будувати успішні культурні соціальні проекти на територіях, що постраждали від війни, і як допомагати людям відновлювати соціальні зв’язки через участь у проектах і створювати власні. 

На конференціях, лекціях, майстер-класах, гейм-хакатонах, виставках понад 40 українських та понад 15 іноземних спікерів з усього світу розповідають, як реалізувати гуманітарні проекти у складні часи.

На одній з локацій лекції слухала кореспондентка Громадського радіо Валерія Широкова.

«Головна мета фестивалю — показати громадам і жителям невеликих містечок інструменти, якими зможуть змінювати світ навколо себе. Основний меседж такий: якщо ініціатива йтиме знизу – все можливо для цього не обов’язково залучати державу чи потужних інвесторів», — повідомила кореспондентка. – Головні теми – соіцальне підприємництво, незалежні медіа, інклюзивність, урбаністика та культура, як протидія агресії і нетолерантності».

“Розруха, яку залишає після себе війна не повинна назавжди перетворювати міста на депресивні, – розповів Громадському радіо лектор Plan B Юріко Барак, який заснував спортивний фестиваль Pannorian Challenge у Хорватії у повоєнний час, – Моє рідне місто було повністю розбите, але там мешкало багато молодих, активних і ініціативних людей, які каталися на байках та скейтах. Це дозвілля допомагало їм концентруватися на чомусь позитивному. Тоді ми вирішили об’єднатися і зробити Pannorian Challenge. Все, що у нас було – це бажання і любов до цього дозвілля. Бюджет нашого першого фестивалю – нуль. Ми вклали багато власних зусиль. Пізніше до нас почали приєднуватися інвестори, вони розуміли –  ми робимо круту подію. Після долучилася і міська влада, бо Pannorian Challenge став головним брендом міста та країни. Головне діяти – не чекайте, коли хтось вам допоможе, об’єднуйтеся із однодумцями, як ми. Наш фест тепер входить у десятку найкращих у світі”, – відзначив  Юрко Барак.

Окрім того, учасників вразила розповідь Манні Ансара з малійського міста Тімбукту, що у західній Африці.

«Через війну у нього зникла можливість робити музичний фестиваль. Це був єдиний фестиваль у пустелі, куди з’їжджалися іноземці. Тепер джихадисти захопили територію і заборонили реалізовувати музичні ініціативи. Манні зробив фестиваль кочівним. Вони їздять різними містами, зараженими пропагандою, і через музику пояснюють, що хочуть миру і діляться своїми цінностями», — повідомляє Валерія Широкова.

На фестиваль приїхали також переселенці, які зараз живуть у Слов’янську, Краматорську, Костянтинівці.

На лекціях також розповідають про урбаністику, соціальне підприємництво, про те, як одна людина може стати медіа, про корисні практичні навички, які можна використовувати в активізмі і створенні проектів. Також проходить пітчинг соціальних ініціатив, де активісти розповідають про свої ідеї та закликають до співпраці.

“Мета фестивалю – зібрати в одному місті цікавих людей,які важливі та цікаві для них самих, для країни, для світу, в глобальному сенсі. Зібрати цих людей в одному місці, познайомити одне з одним та посилити, тому що ми всі – “план Б” одне одного, і людські ресурси – це те, що рухає світ вперед”, – розказала Громадському радіо директорка фестиваля, Аліна Ханбабаєва.

Увечері на вечірках спілкування стає неформальним, активісти продовжують обговорювати свої проекти вже у більш невимушеній атмосфері та просто відпочивають – організатори запросили біля двох десятків діджеїв, які працюють на трьох локаціях культових закладів Харкова.