Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Від атак на судна до дезінформації: як Росія розхитує ситуацію в Молдові, Румунії та Болгарії

Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--

Поява безпілотника над Кишиневом стала приводом для поширення російських дезінформаційних повідомлень про нібито українську провокацію.

За дослідженням редакції Громадського радіо, 17 листопада проросійські Telegram-ресурси почали стверджувати, що українська розвідка інсценувала заліт дрона до молдовської столиці. Використавши російський безпілотник, аби посилити страх перед російською загрозою та втягнути Молдову у війну.

У повідомленнях також залякували молдован можливими атаками дронів, тривалими відключеннями електроенергії. А також економічними труднощами через співпрацю їхньої влади з Україною.

Водночас атаки російських безпілотників на країни Чорноморського регіону відбуваються вже кілька місяців і супроводжуються інформаційними операціями Кремля.

Про це в етері Громадського радіо розповіла редакторка порталу «Балканський оглядач» Наталія Іщенко.

За словами Наталії Іщенко, ситуацію з російським дроном над Кишиневом потрібно розглядати в контексті систематичних провокацій проти країн Чорноморського регіону.

Зокрема, у Румунії повітряні тривоги поблизу Дунаю вже стали звичним явищем, а російські безпілотники регулярно атакують цивільні судна.

«Ви знаєте, взагалі ситуацію з дроном над Кишиневом треба розглядати в комплексі. Справа в тому, що вже кілька місяців російські дрони тероризують Молдову, Румунію та узбережжя Болгарії і Румунії. І це відбувається просто нон-стоп. Я не знаю, в Україні мало про це говорять, але в Румунії повітряна тривога поблизу Дунаю вже стала звичним явищем. А на морі постійно атакуються цивільні кораблі. За останні трохи більше ніж місяць уже близько 17 торговельних кораблів було атаковано російськими дронами. І загинуло там більше цивільних моряків, ніж загинуло в Ормузькій протоці. Тобто там узагалі ситуація дуже напружена. І насамперед через те, що відбуваються російські атаки. Але не в останню чергу тому, що паралельно Росія намагається вести гібридну інформаційну війну», — пояснила Іщенко.

Вона наголошує, що одна з головних складностей полягає у встановленні походження безпілотників. Для офіційного підтвердження потрібно знайти уламки, провести експертизу і лише після цього заявити, якій державі належить дрон. Цей часовий проміжок Росія використовує для поширення дезінформації.

«Уже і НАТО, і ЄС, і країни цього регіону, насамперед Румунія, звертали на це увагу. Проблему активності російських дронів у регіоні навіть обговорювали в Європарламенті. Зокрема, зазначалося, що російські інформаційні атаки відбуваються паралельно з атаками безпілотників», — розповіла Іщенко.

Вона пояснила, що така тактика дозволяє Росії підтримувати невизначеність щодо власної причетності до атак. Водночас Румунія як член НАТО опиняється у складній ситуації. Без офіційного підтвердження російського походження дрона складно говорити про застосування механізмів колективної оборони Альянсу.

«Коли Росія не визнає, що це її дрони, виникає сіра зона — так званий допороговий конфлікт. Тобто це ще не війна, але вже конфлікт, гібридне протистояння. І НАТО не може задіяти п’яту статтю договору. Це дуже складна ситуація, вона триває вже кілька місяців, а загострення відбулося приблизно півтора місяця тому, трохи більше місяця. І поява над Кишиневом «Герані», «Шахеда» або якогось іншого російського дрона — це частина цієї активізації гібридної діяльності Росії саме в цьому регіоні», — зазначила редакторка.

За словами Іщенко, у Румунії ситуація з російськими безпілотниками триває вже кілька років. Там дрони неодноразово порушували повітряний простір, а один із них навіть влучив у житловий будинок, унаслідок чого постраждали люди.

У відповідь Румунія почала готуватися до протидії таким загрозам. Змінила законодавство, усунула юридичні перешкоди для залучення військових у мирний час і підготувала технічні можливості для збиття безпілотників.

«Із літа цього року румуни збили вже 6 російських дронів різного типу — і звичайних «Шахедів», і реактивних. Тобто там уже відбувається конфлікт, який навіть гібридним можна назвати з натяжкою. У Румунії всі розуміють, що це Росія. Президент про це говорить, і жодної дискусії щодо цього немає», — розповіла Іщенко.

Вона додала, що в Молдові офіційна влада також прямо називає появу російських дронів провокаціями Москви. Кишинів викликає російського посла, а провідні медіа не створюють значної дискусії щодо походження безпілотників.

Водночас внутрішньополітична ситуація в Молдові залишається складною через присутність проросійських політичних сил, а також вплив Росії в окремих регіонах.

«У Молдові, в принципі, така сама ситуація: влада однозначно каже, що це російські провокації, викликає посла. Але там є проросійські політичні сили, які нічого прямо не спростовують, проте паралельно активно взаємодіють із Росією, їздять до Москви. І це абсолютний нонсенс. Крім того, у Молдові є два регіони з проросійськими настроями. Гагаузія, де нещодавно відбулися вибори, і Придністров’я, де взагалі стоїть російська армія. Тобто там комбінована ситуація. Але сам офіційний Кишинів і провідні медіа не демонструють особливої дискусії щодо того, звідки ці дрони», — пояснила редакторка.

Найскладнішою Іщенко називає ситуацію в Болгарії. За її словами, російські безпілотники стали однією з центральних тем президентської виборчої кампанії.

Водночас частина політичного керівництва країни уникає прямого визнання російського походження дронів і наполягає на необхідності розслідувань.

Це відбувається попри те, що Болгарія є членом НАТО та Європейського Союзу. І вже отримувала допомогу партнерів для протидії російським безпілотникам, які атакують судна в її виключній економічній зоні.

«Найскладніша ситуація в Болгарії. Нещодавно там були президентські вибори, і основною темою виборчої кампанії були російські дрони. Просто основною. Тому що нинішня правляча партія, прем’єр і президент, якого було обрано, уникають говорити, чиї це дрони. Вони кажуть, що треба проводити розслідування, всіляко дистанціюються від прямої відповіді. Хоча це країна НАТО і ЄС. Вони беруть участь у всіх засіданнях Альянсу та Євросоюзу. Ба більше, вони навіть прийняли допомогу ЄС і НАТО щодо боротьби з російськими дронами. Які атакують кораблі у виключній економічній зоні Болгарії. Розумієте? Тобто це відбувається не десь у нейтральних водах», — наголосила Іщенко.

За її словами, болгарська влада продовжує посилатися на необхідність розслідувань навіть тоді, коли в регіоні відбуваються нові й нові атаки. Подекуди пояснення походження безпілотників, які озвучують політики, виглядають абсурдними.

«Вони дійшли до повного абсурду. На одну «Герань» заявляли, що це Іран надіслав дрони. Усі вже сміялися. Хоча ситуація страшна, але це було просто смішно: з Ірану дрон? Опозиція, звичайно, просто в шоці. Там говорять, що це вже якесь пособництво тероризму проти власної держави, яким займається правляча партія. Але, на жаль, прозахідних політичних сил, які мають чітку позицію щодо Росії, недостатньо, щоб прийти до влади. Підтримки їм бракує, а населення Болгарії за результатами опитувань усе ще вважає Росію партнером», — зазначила редакторка.

Вона також звернула увагу, що російські безпілотники атакують судна не лише у виключних економічних зонах Болгарії та Румунії, а й у територіальних водах Румунії.

Окремо Наталія Іщенко пояснила, яку мету, на її думку, переслідує Росія, розширюючи атаки на Чорноморський регіон. Йдеться передусім про створення перешкод для українського експорту, зокрема зерна.

За її словами, Росія одночасно атакує морські маршрути та сухопутну логістику через Молдову й Румунію. Серед прикладів вона назвала удари по мосту в Затоці та регулярні атаки на прикордонні переходи.

«Ось буквально сьогодні, вчора атакували міст у Затоці, постійно атакують прикордонні переходи. І паралельно атакуються Румунія, Молдова та Болгарія. Для чого? Щоб перекрити український експорт. Тобто Україна фізично не буде цього робити. Це просто повний абсурд», — наголосила Іщенко.

Вона також звернула увагу на те, що більшість торговельних суден, які зазнали атак у Чорному морі, не мали стосунку до Росії. Та не прямували до російських портів.

«Що стосується моря, то абсолютна більшість тих кораблів, які йшли, — це не російські кораблі і не судна, які прямували до Росії. Це були кораблі, які йшли або до Молдови, або до Болгарії, або до Румунії, або до України. І хто це буде атакувати? Звичайно, Росія. Це просто очевидно. І це може спростовувати, говорити на біле чорне тільки людина, яка перебуває на зарплаті в якихось російських структурах. Або зазомбована російською пропагандою і просто вважає, що Росія — це друг, а Україна — ворог», — сказала редакторка.

На її думку, нинішня ситуація в регіоні вже виходить за межі звичайного гібридного протистояння. Росія використовує військовий тиск, інформаційні операції та політичні зв’язки в окремих країнах, щоб ускладнити реакцію європейських держав.

«Тут уже йдеться про так званий допороговий конфлікт у сірій зоні. Це більш серйозна ситуація, і тут уже не до толерування ворожих наративів. Молдовське керівництво має однозначну позицію, румунський президент і уряд також. Вони збивають дрони. У Болгарії опозиція виступає категорично проти такої невизначеності, виходить на мітинги з плакатами «Чий дрон?». Проблема зараз насамперед у позиції болгарської влади, яка й затягує ситуацію в зону невизначеності», — підсумувала Іщенко.

Редакторка додала, що питання російських атак та інформаційного супроводу вже обговорюють на рівні НАТО і ЄС.

Водночас країнам регіону важливо не чекати завершення всіх експертиз, щоб публічно говорити про загрозу та протидіяти російським наративам.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися