Wikipedia
Традиції змінюються, багато страв, з якими в українців асоціювався Великдень, зникають зі столу. Натомість з’являються нові.
Дослідниця української кухні Олена Брайченко в ефірі Громадського радіо розповіла, що на Великдень їли наші предки та які традиції збереглися сьогодні.
Раніше на великодньому столі обов’язково були:
«Ще у ХIX сторіччі до початку індустріалізації ознакою великоднього столу ознакою заможних родин обов’язково було молочне запечене порося. Його подавали цілим, чимось нафаршированим, гарно оздобивши його запечене рильце. Порося було одним з символів великоднього столу», — розповідає Олена Брайченко.
Паскою раніше називали обрядовий великодній хліб і це було дійсно щось схоже на великий буханець округлої форми.
«А те, що ми сьогодні розуміємо під паскою, де йдуть родзинки, прянощі, то ця випічка називалася «баба». Сьогодні ми не побачимо в рекламних проспектах назви «баба». Але раніше, коли казали, що печуть бабу, то це значило, що пекли паску. Саме ту паску, яку ми сьогодні їмо, в якій багато жовтків, цукру, масла і прянощів. А паскою раніше називали випечений великий хліб з символічними орнаментами. У багатих – з білого хліба, у бідних – з житнього», — пояснила дослідниця.
В Україні на Великдень випікали й здобну, і сирну паску чи бабу.
«Писанки мають естетичне і більш символічне значення, їх у більшості регіонів не вживають у їжу, а вживають крашанки, які фарбуються у різні природні фарби. Раніше, до речі, крашанками називали просто яйця. У старовинних рецептах можна зустріти інгредієнт до звичайних справ – крашанка», — розповідає Олена Брайченко.
Обов’язковим елементом були бурячки з хроном, які можуть так само мати регіональну назву, запечена шинка і ковбаса.
Більше про традиції святкування Великодня в Україні читайте за посиланням.