Скріншот Youtube
Сергій Корольов – український вчений та авіаконструктор. Під його керівництвом 12 квітня 1961 року відбувся політ Юрія Гагаріна в космос.
Окрім цього, Корольов керував запуском першого в світі штучного супутника Землі в 1957 році.
Британське видання “The Guardian” у статті, присвяченій 50-річчю запуску першої людини в космос, написало: “Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної потуги, то її мізками був Корольов”.
Першу свою модель літака Сергій Корольов розробив у 17-річному віці – це був «безмоторний літак К-5». Пізніше він навчався у Київському політехнічному інституті та Московському вищому технічному училищі. Під час навчання в Москві Корольов розробив моделі планерів «Коктебель», «Червона Зірка» та легкого літака СК-4, призначений для досягнення рекордної дальності польоту.
У жовтні 1930 року Корольов мав особиство виконати політ на планері “Червона Зірка”, проте захорів на тиф, і політ виконав випробувач В. Степанчонок. Хвороба Корольова спричинила ускладнення, і консилум лікарів наполіг на проведенні трепанації черепа. У 1931 році Корольова визнали інвалідом, але після лікування він все одно повертається до роботи в авіапромисловості.
У 1938 році Корольова репресували. “Перш ніж цей геніальний чоловік відправив Гагаріна в космос, славна машина НКВД відправила його до ГУЛАГу. Фактично відразу після перенесення тяжкої хвороби (тиф, як наслідок трепанація черепа) Корольова ув’язнюють, оскільки, судячи з усього, він заважав Костикову зайняти посаду директора НДІ-3 (Реактивному науково-дослідному інституті №3), від чого той написав донос на Корольова і ще на кількох конструкторів, зокрема на Глушка, Клейменова, Лангемака. Останніх двох пізніше розстріляють, як в середньовіччі.
Корольова катували, зламали обидві щелепи, а потім відправили на копальню Мальдяк в Магаданській області. Під час заслання Корольов ледь не помер від виснаження, спровокованого конфліктом зі звичайними ув’язненим, якого зачепив його науковий снобізм.
Корольова і Глушко амністують через 6 років, в 1944. З 1946 по 1956 Корольов добровільно-примусово працює над секретними розробками”, – написала про репресії щодо Корольова громадська активістка Альона Денга.
Конструкторові також належить ідея форми першого штучного супутника.
«Коли людство побачить штучний супутник, він повинен викликати у всіх добрі почуття. Що може бути виразніше кулі? Люди сприймуть супутник як якийсь образ, як символ космічної ери”, – говорив про це вчений.
Сергій Корольов міг би отримати Нобелівську премію. Однак у 1957 році влада СРСР відмовилася повідомити Нобелівському комітету справжнє прізвище конструктора. Його ім’я та розробки за життя вченого вважалося секретним. Свої статті Корольов був змушений підписувати вигаданим прізвищем “К. Сергеєв”. В одній з промов Хрущов заявляв, що таким чином “захищає” секретних учених від “ворогів, які хочуть їх викрасти, а може, і вбити”.
Сам Корольов за життя здобув також псевдонім “Великий Конструктор”.
Сергій Корольов помер у 1966 році. Під час операції лікарі виявили велику пухлину, яка не була діагнозована вчасно; її видалили, однак серце Корольова зупинилося під час реанімації.
Музей Сергія Корольова знаходиться у Житомирі поруч з Музеєм космонавтики.