Громадське радіо
Після тижневого тренування у басейні, бійці ВМС України та Нацгвардії показували свої вміння щодо протистояння диверсіям ворога.
Про це повідомляє кореспондент Громадського радіо.
Об’єднана група антидиверсантів пірнала на глибину, тестувала нове спорядження, яке не залишає на поверхні так званих «бульбашок», котрі бувають від звичайних аквалангів та одразу роблять водолаза мішенню для ворожої зброї. Крім того, бійці показували роботу у команді та допомогу один одному у разі раптового шторму.
Андрій у минулому професійний дайвер-спортсмен. Наразі служить у Південному оперативному командуванні Нацгвардії України. Він розповідає, що серед військових водолази вважаються одним з найелітніших підрозділів. Тому бажаючих стати військовим водолазом багато. Але дійсно стають ними одиниці.
“Перелік найскладніших професій для людини: на першому місці космонавти, на другому – льотчики-випробувачі та на третьому – водолази. Для того, щоб стати водолазом потрібно пройти серозний медичний відбір”, – говорить Андрій.
Курси впровадили волонтери. Вони допомагають армії з 2014 року. Зараз, кажуть вони, вже нема потреби у одязі, харчуванні та предметах першої необхідності, як це було у перші роки війни. Але фінансування подібних програм – досі болюче питання. Держава цим не займається. Волонтерка Анастасія Обертас розповідає:
“Ця допомога затребувана, ми в змозі це робити і це вже й не такі великі кошти! Ми збираємо гроші на платформі People’s project. Якщо, наприклад, аеророзвідка потребує таких, значних коштів, то тут водолазам потрібні, здебільшого, час, увага та досвід якихось вузькоспеціалізованих фахівців. Це невеликі кошти та їх дають люди! Цілий рік у школі воєнних водолазів йде робота! Якщо її так не видно, це не означає, що нічого не робиться! Розробляються програми, якісь моменти вдосконалюють, якісь оптимізують під українські реалії”.
Костянтин Миргородський – інструктор та засновник “Школи військових водолазів”. Він, разом із колегами передають свої навички молодшим бійцям. Це, за його словами, не тільки практичні навички. Дуже важлива й теоретична база.
“Наша функція – запустити цей процес, дати поштовх. Ми передаємо, наприклад, літературу методичну у перекладі, раніше передавали тренажери. Інколи допомагаємо зі спорядженням певним підрозділам, так шо ми даємо поштовх, а далі хай тренуються самі! ми хочемо цю справу з мертвої точки зрушити! Деякі вправи ми запозичили у німців, деякі Радянські старі наші, вони дуже ефективні! Ми намагаємося компілювати все, що можемо, чим володіють інструктори. Але, все одно, приблизно 50% відсотків програми запозичена у ВМС США”, – говорить Костянтин Миргородський.
Волонтери навчають не тільки одеситів. У минулому році інтенсивні тренування проводилися й у Маріуполі. Там, каже інструктор, були зовсім інші завдання та умови. Каламутна вода Азовського моря та безпосередня близькість фронтової смуги внесла в програму тамошніх бійців значні корективи.
Всеволод Ананьєв, Одеса, Громадське радіо.