В Сумському національному аграрному університеті студенти разом із викладачем створили екологічні стаканчики, що розкладаються та стають добривом для рослин.
Матеріал, з якого виготовляють посуд, витримує температуру та вологу краще за пластик. Саме такий посуд і має замінити нинішній – пластиковий – у майбутньому, переконані винахідники.
«До їхнього складу входять виключно натуральні компоненти – білки та полісахариди, які ми за допомогою певних операцій модифікуємо та створюємо термостабільну структуру, яка дозволяє витримувати термічну обробку у воді у жирі. Наприклад, при смаженні у фритюрі» -, пояснює у коментарі Громадському радіо автор проекту Дмитро Бідюк.
Зовні еко-стаканчики схожі на тонку спресовану піну. «Розфарбувати» їх можна у будь-який колір, до того ж теж екологічно. Додавши сік моркви посуд отримує яскравий помаранчевий колір, домішавши цедру лимона – ніжно-жовтий.
Такий посуд, за словами його авторів, можна використовувати і як контейнер для замороження, і як форму для випікання, бо матеріал не плавиться навіть при температурі +300 градусів за Цельсієм. Аби отримати бажані властивості і зробити винахід справді схожим на звичний стаканчик для кави молодим науковцям знадобилося півроку досліджень.
«Ми 6 разів його переробляли, доки отримали потрібну нам форму. Зараз цей стаканчик можна викинути він за півроку чи дев’ять місяців перегниє і буде удобрювати землю», – розказує автор проекту.
Своїм прикладом доцент кафедри надихнув на органічні розробки й ще кілька десятків студентів. Майже кожен з них має свій проект. Наприклад, студентка Тетяна Зелена створює з груші органічні ріжки для морозива.
«Ми їх висушуємо, тобто, прибираємо усю вологу, але при цьому залишаємо усі найкорисніші речовини. Мене дуже зацікавив цей проект, тому що органіка – це дуже актуально у нашому світі, але це дуже погано розвивається. Я б хотіла докласти частину роботи до удосконалення цього виробництва», – говорить у коментарі Громадському радіо студентка Тетяна Зелена.
Є у лабораторії навіть штучне сало. Теж розробка студентки. Зовні воно майже ідентичне справжньому. В складі ж псевдосала – лише желатин та рослинна олія.
«Було проведено багато досліджень. Перевірено близько 20 видів консистенцій, доки ми знайшли ту, яка буде відповідати схожій на сало», – говорить студентка та авторка штучного сала Марія Кривонос.
Займатися «органікою» молоді вчені планують і далі. Зараз вже працюють над розробкою замінника целофану. Матеріал можна буде використовувати для пакувального матеріалу, виготовлення пакетів чи харчової плівки. Крім цього, він розкладатиметься та ставатиме добривом так само, як і створені науковцями еко-стаканчики. Аби продовжити свої розробки та виготовити перший еко-комплект посуду, його автори зараз шукають кошти. Усього їм потрібно близько 100 тисяч гривень на рік.
Анастасія Горпінченко, Суми, Громадське радіо