American Museum of Natural History
В особистих щоденниках Альберта Ейнштейна знайшли ксенофобські епізоди, пише The Guardian у матеріалі про опубліковані записки науковця.
Їх фізик написав між жовтнем 1922 і березнем 1923 року під час своєї подорожі до Азії. У щоденнику Ейнштейн фіксує свої роздуми стосовно подорожей, науки, філософії та мистецтва. У Китаї, чоловік, який назвав расизм “хворобою білих людей“, описує “брудних і тупих працюючих людей”, яких він бачив у країні.
Він зауважує, що “Китайці, коли їдять, то не сидять на лавках, але збираються у купки, як європейці, які вийшли із зеленого лісу. Все це робиться тихо і соромливо. Навіть діти виглядають бездушними і тупими”. Далі Ейнштейн пише, що “Було б дуже прикро, якби ці китайці замінили усі інші раси. Для таких як ми, навіть думка про це невимовно сумна….. страждання тих [китайців – прим.ред.], хто працює як кінь, ніколи не виглядає як страждання свідомих людей. Дивний народ, що схожий на стадо… більше схожі на роботів, ніж на людей…… я майже не помітив відмінностей між чоловіками та жінками; Не розумію, яку ж фатальну привабливість мають китайські жінки, що вражає чоловіків настільки, що вони не можуть уникнути великої кількості нащадків”.
У місті Коломбо у Шрі-Ланці, Ейнштейн пише як місцеві “живуть у жахливому бруді та смороді”, додаючи, що вони “роблять мало, потребують небагато. Простий економічний цикл життя”.
Японців Ейнштейн оцінює більш позитивно: “Японці ненав’язливі, порядні, дуже привабливі загалом. Охайні до такої міри, як ніде більше у світі. Варто любити та поважати цю країну…. проте їхні інтелектуальні потреби менші, ніж мистецькі – природні риси?”.
Заєв Розенкранз, старший редактор та заступник директора у Einstein Papers Project (Проекті документів Ейнштейна) в Каліфорнійському технологічному інституті, редагував та перекладав щоденники Альберта, які той писав у подорожах. Він каже, що у записках науковця, той часто згадує про біологічні причини розумової неповноцінності японців, китайців та індійців. Такі висловлювання, вважає Заєв, можна трактувати як расистські.
“Тут Ейнштейн сприймає інші раси як загрозу, а це одна з рис расистської ідеології. Ці цитати доволі сильно суперечать тому публічному образу, який склався щодо цієї ікони науки. Ці записки більш особисті, він не планував їх публікувати”, каже Розенкранз. Він додає, що хоч такі погляди на різні народи були і домінуючими в часи Ейнштейна, існували й інші думки.
Расистські настрої Ейнштейна, каже Розенкранз, є дуже співзвучними з сьогоднішнім світом, у якому ненависть до інших дуже розповсюджена у всіх частинах світу. “Схоже, що Ейнштейну часом було важко впізнати себе в обличчях інших людей”, каже Розенкранз.
0