facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як на Закарпатті відновлюють популяцію унікального карпатського буйвола? (ФОТО)

Зараз на фермі 56 буйволів, планується збільшити поголів’я до 200

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хв

У селі Олешник Виноградівського району єдина в Україні буйволина ферма. Сьогодні тут 56 голів цих свійських тварин. А 25 років тому на Закарпатті було понад 850 буйволів, а ще півстоліття тому кремезні тварини були у кожному другому господарстві закарпатців. Інна Левдар, адміністраторка ферми “Карпатський буйвіл” говорить: причин різкого зменшення популяції — кілька. По-перше, тварин, які не пристосувалися у колгоспах під час колективізації, знищували. По-друге, через меліорацію та зникнення водойм та боліт тварини не могли охолоджуватися у спеку і гинули. І третя причина, чому скоротилося поглів’я, – індустріалізація. Вона суттєво зменшила роль цих тварин у сільському господарстві, пояснює Інна Левдар:

“Дійсно, ми – єдина в Україні буйволина ферма. У нас є документація, яка засвідчує нас як фермерів. Є господарі, домогосподарства чи інші організації, які займаються буйволами. З усіх 200 голів карпатських буйволів, які є на території України, на фермі зараз мешкає 56”, – говорить Інна Левдар.

Утримувати таких тварин — справа не з легких і не з дешевих, — кажуть на фермі. Влітку одному дорослому буйволу необхідно 2 га зеленої паші, кілька кілограмів зернових, буряк і морква.  Взимку — 40 кг сіна, до 7 кг каші та овочі. Наразі мета фермерів — збільшити поголів’я до 200. Тоді можна буде говорити і про державну реєстрацію тварин і, відповідно, допомогу від держави. Буйволи отеляються раз на 2 роки, оскільки виношують малят 11 місяців. Тож, такої цифри можна досягти не раніше, ніж через 14 років. Це за умови не тільки розмноження власних буйволів, але й викупу тварин у інших власників.

“На жаль, карпатського буйвола, як окремий вид тварин, у державному реєстрі великої рогатої худоби не розрізняють. Бо немає 200 буйволиць, які хоча б один раз стали мамами. Ми намагаємося довести цю цифру до 200 і тоді вони матимуть право якусь на дотацію”, – говорить Інна Левдар.

На ферму приїздять туристи. Дивляться на буйволів, купують молочну продукцію. Оскільки ці тварини через сильний імунітет не потребують вакцинації, то і молоко не містить антибіотиків. Так само й казеїну та холестерину. Проте воно містить багато магнію, кальцію, цинку, фосфору, вітамінів А та В. З молока роблять сир, сметану, масло, оригінальну моцареллу, плавлений сир і навіть згущик. І все це, за словами Олега Ковтало, який доглядає за буйволами, абсолютно екологічно чисте.

“Сіються поля — абсолютно ніякої хімії туди не додається. Воно потроху росте, але воно чисте і якісне, тобто чогось такого не додається, бо це впливає на молоко. Якщо у молоці корови 4% жирності, то тут – 12%. Воно набагато жирніше і корисніше для дітей. Приїжджають з різних регіонів Закарпаття. І вони їдуть, щоб купити це молоко, знаючи, що воно корисне для здоров’я взагалі”, – говорить Олег Ковтало.

Буйволи — доволі норовливі свійські тварини. Якщо звикають до однієї людини, то потім довго адаптовуються до нових людей та умов. Про це з власного досвіду знає Павло Русінко. На фермі його напівжартома називають почесним дояром. Він не тільки доїть буйволиць,  а й миє їх перед цією процедурою, розповідає Павло Русінко: 

“Є таке, що незнайома людина хоче спробувати доїти — буде бити, копати буде, молоко затягне. Не пустить молоко. Не буде молока. Не дасть йому”.

Плата за вхід на територію ферми — символічна: 10 гривень. За 20 гривень відвідувачів не тільки пустять на ферму, а й проведуть екскурсію з детальною розповіддю. Мешканка Тернополя Ліна ділиться враженнями:

“Я в такому закладі — в перший раз. Я у захваті від тварин! Вони такі дружелюбні, розумні і мудрі і мають дуже гарну енергетику. За ці три дні, що я тут, я ні разу не сумувала”.

За словами представників екоферми, їхня діяльність неприбуткова. Вони називають себе ентузіастами та волонтерами. Говорять, що мають на меті збереження популяції цих тварин і хочуть домогтися їхньої сертифікації.

Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо

Поділитися

Може бути цікаво

Втрати російських окупантів в Україні перевищили 440 тисяч

Втрати російських окупантів в Україні перевищили 440 тисяч

28 хв тому
Сарнацька: Більшість українців усвідомлює, що публічне співчуття росіянам — контроверсійна дія

Сарнацька: Більшість українців усвідомлює, що публічне співчуття росіянам — контроверсійна дія

9 год тому
Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

9 год тому
Міноборони працює над правовим визначенням поняття «кібервійна»

Міноборони працює над правовим визначенням поняття «кібервійна»

10 год тому