Ольга Русіна / Громадське радіо
Прогресу із дотримання прав людини в Україні поки немає. Це – думка Моніторингової місії ООН, яку сьогодні організація представила в Києві. Представники місії стверджують – за останні чотири місяці задокоментували 201-не порушення прав людини. Понад половина випадків сталися на контрольованій урядом території, каже голова Місії Фіона Фрейзер. На так звані ДНР та ЛНР припадає 17% порушень. Але, каже Фрейзер, це тому, що у правозахисників немає доступу на ці території.
“Наскільки нам відомо з розмов із колишніми ув’язненими, там порушуються людські права, у тому числі – застосовуються тортури, із затриманими поводяться жорстоко“, – зазначила Фрейзер.
Представниця місії каже – за останні 4 місяці стало вдвічі більше фактів затримань, катувань та сексуального насильства з обох боків лінії зіткнення. А люди, що чиї домівки чи майно знищене через бої, часто не можуть отримати належну компенсацію.
Але у звіті йдеться не тільки про прифронтові райони. Поруч із досі незавершеним розслідуванням загибелі людей на Майдані та 2 травня в Одесі, посилюється активність крайніх правих угруповань – зазначають в Місії. Праворадикали, наголошує Феона Фрейзер, погрожують чи нападають на представників меншин – передусім це ЛГБТ та роми.
“Ми дуже занепокоєні чотирма випадками упродовж останніх двох місяців, коли жертвами стали роми, а їхні будинки з усім майном були спалені“, – наголосила Фіона Фрейзер.
Правозахисниця наголошує – щодо одного з нападів у Києві відомо, що учасники крайньої правої групи С14 вчинили його у присутності поліції. Поліція це заперечувала.
Сьогодні, через чотири роки після початку війни, в Україні продовжують зникати чи неофіційно утримуватись під вартою люди, наголошують автори дослідження. В ООН заявляють: відповідальність за такі випадки несуть як так звані ДНР і ЛНР, так і СБУ та добровольчі батальйони.
Ідеться, зокрема, про звинуваченя у незаконному утриманні людей в управлінні СБУ у Харкові. Журналісти Громадського телебачення опублікували розслідування «Таємний ізолятор СБУ». Люди, з якими їм вдалося поспілкуватися, стверджували, що більше року утримувалися в будинку управління СБУ без суду та слідства. Служба безпеки це заперечує.
За фактом незаконного утримування людей військова прокуратура відкрила одну справу. Тоді потерпілим суд визнав Костянтина Безкоровайного. У березні минулого року його справу закрили, однак цьогоріч у квітні розслідування поновили.
Водночас сім”ї зниклих найчастіше не отримують повної інформації про своїх рідних та живуть у страху щодо їхньої долі.
Член Робочої групи ООН з питань насильницьких зникнень Генрікас Міцеквічус зазначає, що для людей, які були звільнені чи яким вдалося повернутися, однією з головних проблем залишається правосуддя.
“У Кримінальному кодексі України немає такого виду злочину як «насильницьке зникнення». Такі випадки розслідуються як різноманітні інші види злочинів, приміром, як «нелегальне позбавлення волі» – але це не теж саме, що насильницьке зникнення. Ми помітили, що у випадку розслідувань злочинів, скоєних українською стороною, такі розслідування проводяться неохоче“, – зазначив Генрікас Міцкевичус.
Робочій групі ООН вдалося відвідати окремі окуповані райони Сходу України. Вони зазначають: зараз у самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» збільшили час адміністративного та превентивного арешту.
“В одному випадку це адміністративний арешт на 30 днів, в іншому – так званий превентивний на 60 днів на підставі підозри про нелегальну діяльність“, – пояснив Міцкевичус.
Протягом цього часу повідомляти про місцезнаходження людини її родичам чи адвокату бойовики вважають необов’язковим. Відтак це – фактично дозвіл на зникнення людей.
У окупований Крим представники ООН не потрапили, бо український півострів де-факто контролює Росія. Робоча група ООН звернулася до російської влади через випадки зникнень людей на півострові. Але відповіді не отримала.