Громадське радіо/Денис Грищук
У Рівному 26 липня встановили п’ять «каменів спотикання» – меморіальних знаків, які закладають у країнах світу для вшанування жертв нацистів у 1933-45 роках.
Про це повідомляє кореспондент Громадського радіо.
Один із «каменів спотикання» присвячений отцю Володимиру Мисечку — рівненському священнослужителю, який відмовився від співпраці з окупаційною владою. 15 жовтня 1943 року його розстріляли. Його «камінь спотикання» встановили біля входу у Свято-Воскресенський собор.
Яків Сухненко, який рятував євреїв під час Другої світової війни, був розстріляний нацистами у Києві у 1943 році. У 1983 році Сухненка визнали праведником світу (так Ізраїль відзначає неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, щоб врятувати життя євреям). Його «камінь спотикання» встановили на провулку Ігоря Волошина.
Єврейській сім’ї Якобу та Рахель Круликам встановили меморіальні знаки на вулиці Соборній, 96. Яків Крулик та його малолітня донька Рахель вчинили суїцид, щоб уникнути розстрілу.
Поетесі Зузані Гінчанці, закатованій гітлерівцями, заклали перший камінь на Театральній площі, де минуло її дитинство.
Читайте також: «Знайти Бога у Голокості». Група юдейських жінок відправилася у молитовний тур концтаборами (фото, відео)
Камені встановлюють за принципом одна жертва – один камінь. У світі близько 69 тисяч таких каменів заклали.
Ініціатор ідеї — німецький митець Гюнтер Демніг. Таким чином він намагається зберегти пам’ять про жертв нацизму.
Меморіальні знаки зазвичай встановлюють там, де жили жертви нацизму.
Читайте також: Які міфи про Другу світову війну ще живі?
«Принципова позиція автора, щоб власноруч встановлювати ці знаки. Наша черга прийшла через рік.Рівне стало другим містом після Переяслав-Хмельницького, де встановили «камені спотикання», — розповів голова громадської організації «Мнемоніка» Максим Гон.
Денис Грищук, Рівне, Громадське радіо.