Дівчина з доволі незвичним іменем Адріан-Кінга Радик навчається у двомовній школі села Великі Береги поблизу закарпатського міста Берегово. Її ім’я має угорське походження. І сама дівчина – представниця угорської нацменшини Закарпаття. Адріан-Кінга — учасниця мовного табору GoCamp. Волонтери табору — представники різних країн. Мова спілкування — англійська. Школярка радіє можливості практикувати іноземну, адже у майбутньому планує багато подорожувати.
«З волонтерами я досить добре розуміюся. Ми вже познайомилися. Вже питали один одного про музичні смаки, про хобі. Я люблю цю мову. В мене це — один з улюблених предметів», – говорить дівчина.
Ініціатори проекту — міністерство освіти і науки України та громадська ініціатива GoGlobal. Ідея табору — об’єднати україномовних та угорськомовних дітей, залучити до спільних активностей, зацікавити вивчати англійську. Заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей пояснює: табір один з наслідків червневої зустрічі міністра закордонних справ Павла Клімкіна та міністра освіти і науки Лілії Гриневич із угорськими колегами у червні цього року.
«Ми спеціально як міністерство просили GoGlobal, щоб зробили більше в Закарпатській області. Дали волонтерів для того, щоб тут єднали дітей з шкіл з різними мовами навчання. Тобто це все діти з Берегова і Берегівського району, але одні — з україномовних, інші — угорськомовних шкіл», – говорить заступник міністра.
Такий принцип формування груп важливий в контексті нинішньої мовної ситуації в цьому регіоні, — переконаний замміністра. Саме у Берегівському районі є цілі родини, які взагалі не спілкуються і не розуміють української. Волонтерка з Вінниці Анастасія Блажко розповідає, що теж зіткнулася з такою ситуацією під час роботи.
«Інколи важко порозумітися із дітьми, тому що більшість з них навчаються в угорськомовних класах. Вони ще не мають певного рівня англійської. Але я, наприклад, не спілкуюся угорською. І ми намагаємося якось знайти спільну мову. Насправді це простіше, ніж здається, бо діти дуже відкриті. І ми завжди маємо вчителів, які перекладають, чим дуже допомагають нам”
Директор місцевої школи Тихомир Гейци пояснює: більшість сіл Берегівського району — повністю угорськомовні. Тому у побуті діти чують виключно угорську. А ті батьки, які колись вивчали російську, не завжди можуть допомогти у вивченні державної мови.
«У нас проблема, що їхні батьки вчили в ті часи тільки російську мову. Термінологію не знають, граматику не знають. І можуть розраховувати на те, що дають їм наші вчителі української мови. Середовище — тільки угорське. Тому цей табір дає велику допомогу, що, крім угорської та англійської, вони спілкуються й українською мовою».
Одна з місій табору на Закарпатті – покращення знання української угорськомовними дітьми — пояснила Громадському радіо директор організації GoGlobal Оксана Нечипуренко.
«Є деякі школи, де об’єднуються дітки і з угорських родин, і з українських родин. І вони всі ходять в англомовний табір за участю міжнародних волонтерів. І туди ми також запрошуємо українських волонтерів. Вони ще додають додаткові активності і з української культури, і з мови. І всіх діточок, які зараз в проекті, ми хочемо вивезти до Львова, щоб показати, якою ще буває Україна», – розповіла директорка.
Табір — денний. Триває 10 днів. Для дітей участь у ньому безкоштовна. Фінансує його Посольство США в Україні. На Закарпатті участь у проекті беруть півтисячі школярів. У програмі — інтерактивні ігри, проектна діяльність, розваги. Говорить волонтерка Анастасія Блажко:
«Загальна легенда всього табору — це ми подорожуємо з однієї країни до іншої. Сьогодні, наприклад, країна, яку ми представляємо, це Нідерланди. У Нідерландах дуже розвинений екорух. І сьогодні ми показували дітям, як сортувати правильно сміття, як робити екоторби з власних футболок. У нас є така карта велика, діти за активність набирають літачки і мають з однієї країни поїхати до іншої», – сказала волонтерка.
Організатори табору GoCamp очікують, що він вмотивує дітей вивчити, і англійську, і українську мови. Тим паче, що у вересні 2017 року парламентарі проголосували за нову редакцію закону «Про освіту». У 7 статті закону йдеться, що у школах з мовами нацменшин основні предмети читатимуться державною мовою.
Тоді представники національних меншин, в тому числі консульських установ, заявляли, що згадана стаття порушує права національних меншин та дискримінує їх. Угорщина вимагала повної відміни закону. Наразі українська та угорська сторони шукають компроміс.
За статистикою, в Закарпатській області 118 шкіл з навчанням мовами нацменшин. Найбільше серед них – угорськомовних.
Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо
0