«Справу Сенцова неможливо розглянути, не зачепивши питання Криму»: чому ЄСПЛ затягує розгляд скарги українського режисера

Скарга Олега Сенцова перебуває в Європейському суді з прав людини з 2014 року, але її досі не почали розглядати по суті. Чому ЄСПЛ затягує розгляд справи та коли можна очікувати рішення? Про це Громадське радіо поговорило з керівником міжнародної правозахисної групи «Агора» Павлом Чиковим. 

— На якому етапі перебуває розгляд справи Олега Сенцова в Європейському суді з прав людини?

— Зараз ми перебуваємо десь на середині. 

Скаргу ми подали фактично одразу після затримання Олега в травні 2014 року в Криму. Потім вона доповнювалася скаргами від Афанасьєва (Геннадій Афанасьєв, — ред.) та Кольченка (Олександр Кольченко, — ред.). Після того, як Олег розпочав голодування, ми повідомили ЄСПЛ про це та попросили вжити так званих забезпечувальних заходів, бо був ризик, що влада може розпочати примусове голодування та не надавати медичної допомогою. Суд швидко відреагував та вимагав від російської влади рівно те, що ми просили.

— Чи свідчить це про те, що ЄСПЛ звернув увагу на Сенцова?

— Треба розуміти, що це було не в рамках розгляду справи Сенцова по суті, а в рамках цих забезпечувальних заходів. Адже першочергово Олег вказував у скарзі інші правопорушення: пов’язані з його затриманням, наданні йому адвоката, порушенням права на справедливий суд і так далі.

На жаль, ми чекаємо дуже довго, поки Європейський суд наважиться розглядати цю справу.

— Чому ЄСПЛ затягує розгляд справи?

— Я думаю, бо це питання неможливо вирішити, не зачепивши питання правового статусу Криму.

Справа Сенцова складна, вона безумовно політична. Вона стосується конфлікту між Росією та Україною, стосується правового статусу Криму, що викликає дуже серйозні дискусії всередині Ради Європи та Європейського суду з прав людини. Європейський суд, очевидно, не готовий піднімати це питання та давати йому оцінку. Це дуже гаряча ситуація навіть через чотири роки. Як правило, Європейський суд надає перевагу розбиратися з гострополітичними темами після того, як пил вляжеться і все заспокоїться.

Суд зараз перебуває у складній ситуації, тому що є серйозні сили, направлені на ерозію Ради Європа та юрисдикцію ЄСПЛ. Очевидно, що рішення суду щодо правового статусу Криму різко ускладнють відносини або з Україною, або з Росією. На це суд явно не готовий. Мені здається, що саме це і є причиною того, що справа лежить без руху так довго. На жаль, це не красить суд і змушує Олега весь цей час бути у в’язниці.

Звичайно, ЄСПЛ би хотів, щоб російсько-українські відносини вирішилися у двосторонньому порядку й так чи інакше влаштовували обидві сторони. Тоді б йому не довелося своїми руками розгрібати ці вуглі. Але оскільки цього не сталося за чотири роки та немає надій, що це станеться найближчим часом, Сенцов став заручником цього конфлікту. Якби справа не була пов’язана з Кримом, справа йшла би швидше. 

З іншого боку, доволі багато українських політв’язнів, які перебувають у Росії, також подавали скарги до ЄСПЛ — і жодна з них не розглянута. Пакет цих справ лежить без руху.

— Як ви вважаєте, скільки часу може ще зайняти розгляд справи?

— У ЄСПЛ немає визначених термінів, у які він має розглядати справи. Наступна стадія — так звана комунікація, коли суд має коротко сформулювати скаргу заявника та повідомити про це російську владу. Це може стосуватися, наприклад, затримання Сенцова або умов утримання. Зазвичай владі потім дають близько 3 місяців на відповідь. Все це займе ще щонайменше рік. Тобто, навіть якщо зараз почнеться комунікація, раніше осені 2019 року рішеня очікувати не варто.

— Як можна вплинути на ЄСПЛ, щоб прискорити розгляд цих справ?

— Те, що зробив Олег, якраз і є спробою вплинути. Він свідомо загострив ситуацію ціною власного здоров’я, щоб різні гравці почали активніше поводитися. Це і російська влада, і суд, і українська влада. Адже питання треба ставити ще й про те, чи все робить українська влада для того, щоб полегшити долю своїх громадян у російських тюрмах. Ми бачимо позицію української уповноваженої з прав людини, але цього недостатньо.

ЄСПЛ дуже чутливий до докорів, що звучать на його адресу. Але знову ж таки, вирішення конфлікту між країнами — справа цих країн. Було б дивно вимагати від Європейського суду, щоб він якось розрулив конфлікт Україною та Росією.

Представниця Олега в ЄСПЛ Наталія Добрєва звернулася до російської влади з проханням виконати рішення суду про забезпечувальні заходи, зокрема, щодо переводу Олега до цивільної лікарні.

— Сенцов раніше говорив, що не хоче переведеня до цивільної лікарні. 

— Важливо, щоб це була лікарня близько до його родини. Окремою проблемою є те, що Олег відбуває покарання далеко від дому. Європейський суд неодноразово визнавав подібні ситуації такими, що порушують міжнародну конвенцію. Відповіді на це звернення (від російської влади, — ред.) ще не було.

Позиція Олега така: він не хоче переведення до цивільної лікарні в Лабитнангі, де він перебуває. Він боїться, що там його будуть примусово годувати. У нього немає претензій до тюремної лікарні, до ставленя персоналу та до процедур, які він там отримує. Є також страх етапування. Олег боїться, що це дуже позначиться на його ослабленому здоров’ї. Це відповідальність влади: як вона має вирішити це питання. Я думаю, Олег був би не проти опинитися в цивільній лікарні поряд зі своєю сім’єю.