Фото: Українська правда
У Радбезі ООН розпочалося засідання щодо українського мовного закону. Засідання скликане на вимоги РФ. Доповідають заступник генсека ООН з політичних питань Розмарі Дікарло та Верховна комісар ОБСЄ з питань національних меншин Ламберто Заньєр.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що новий мовний закон в Україні спричинить «викорінення» російської мови.
За його словами, Росія згодна з тим, що захист і просування мови титульної нації є завданням кожної держави, зокрема України.
«Ми не виступаємо проти української мови, яку до речі в Росії дуже добре розуміють, а на захист російської, викорінювати яку упереджена українська влада заходилася драконівськими, хащовими методами. Я вже не кажу, що це суперечить всім конвенціям із захисту прав людини і базовим правам людини», — сказав Небензя.
Постпред РФ стверджує, що Рада Безпеки повинна розглядати мовний закон, бо він нібито порушує одну з резолюцій, яка «має відношення до Мінських домовленностей».
«Сьогодні набирають чинності положення документу, які передбачають найжорстокішу примусову українізацію всіх боків життя і поступово впроваджують покарання за використання не української мови», — наголосив він.
Небензя заявив, що «ті, хто знають історію України», розуміють, що «питання культурної ідентичності лежить в основі того розколу, який пережила країна після Майдану 2014 року».
Представник Росії також вважає, що російські українці не є «класичною меншиною в Україні», вони офіційно не вважаються нею, але насправді російська мова є рідною або звичною для спілкування для більшості жителів України.
«Наймахровіші націоналісти мають розуміти, що російська мова є рідною для багатьох українських громадян, невже тут незрозуміло, що каральні заходи є одним із засобів розколу українського суспільства», — сказав Небензя.
Він також звернувся до інших членів Радбезу, зазначивши, що вони «можуть підіграти майданним політикам і зробити вигляд, що такі речі можна сприймати без критики», або можуть надіслати чіткий сигнал, що «захист національної ідентичності не має зводитися до порушення прав російськомовного населення».
Небензя запропонував «надіслати чіткий сигнал Радбезу», що Україні треба запобігти розмежування суспільства, аби довести спільну прихильність Мінським домовленностям.
1 липня речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко повідомив, що Росія вирішила вдруге скликати засідання Ради безпеки ООН через український мовний закон. Ніколенко казав, що таке засідання попередньо запланували на 16 липня.
Раніше Росія вже ініціювала проведення засідання Ради безпеки ООН 20 травня, щоб обговорити закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Але тоді Рада безпеки відмовилася розглядати це питання. Представники декількох країн заявили, що не варто робити це в день інавгурації нового президента України, вказавши про намір Росії чинити в такий спосіб тиск на Київ.
Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону. Президент України 15 травня підписав закон про функціонування української мови як державної. Наступного дня закон був опублікований в офіційній пресі. 16 липня закон, за винятком окремих положень, набрав чинності.