У Німеччині зберегли обмеження на вилучення органів у посмертних донорів

Бундестаг відхилив законопроект уряду, що включав введення презумпції згоди на посмертне донорство. Такими донорами пропонували визнати всіх, хто за життя не написав відмову, пише DW.

За законопроект у Бундестазі не проголосувала більшість депутатів. Вони віддали перевагу альтернативного законопроекту, який фактично зберігає наявну практику, де потрібно отримати попередню згоди людини на вилучення органів для трансплантації після її смерті.

Переважна більшість жителів Німеччини, за опитуваннями, позитивно ставляться до вилучення внутрішніх органів у померлих людей для пересадки безнадійно хворим пацієнтам і самі готові стати посмертними донорами. На практиці, однак, ФРН посідає одне з останніх місць в Європі за кількістю посмертних донорів. Щоб змінити ситуацію, міністр охорони здоров’я Німеччини Йенс Шпан запропонував за замовчуванням вважати посмертними донорами всіх, хто ще за життя однозначно не заявив про свою відмову і не був внесений до спеціального реєстру « тих, хто відмовився». Проте парламентарі законопроект не підтримали.

Наразі у Німеччині на мільйон її мешканців  тільки 11 людей стали посмертними донорами у 2019 році, тоді як у Польщі таких було 15, в Бельгії — 33, в Португалії — 34, а в Іспанії — вже 47 на мільйон. За чинними німецькими законами, вилучення органів у померлого пацієнта допускається у чітко визначених випадках. В ідеалі людина ще за життя мала письмово висловити свою згоду або в так званому «заповіті пацієнта» (Patientenverfügung), або в «посвідченні донора» (Spenderausweis).

У 2019 тільки 932 померлі людини в німецьких лікарнях стали посмертними донорами. У них вилучили в цілому 2995 внутрішніх органів, серед них 1524 нирки, 726 печінок, 329 легких, 324 сердець, 87 підшлункових залоз і 5 тонких кишок. Такі дані оприлюднив німецький Фонд трансплантації органів (Deutsche Stiftung Organtransplantation, DSO).

Видання зазначає, що в черзі на трансплантацію в Німеччині стоять близько 10 000 пацієнтів. Щороку приблизно тисяча з них або вмирають, так і не дочекавшись відповідного донорського органу, або стан їх здоров’я настільки погіршується, що трансплантація стає неможливою.

Посвідчення донора — картонна картка розміром з кредитну. Її носять в своїх портмоне, за опитуваннями, приблизно 40% німців, причому, 37% задокументували в них свою згоду на посмертне вилучення органів. Якщо у померлої людини немає ні «заповіту пацієнта», ані «посвідчення донора» (а були вони тільки у 15% тих, хто став посмертним донором), то рішення можуть ухвалити близькі померлої людини — або виконуючи його останню усну волю (40% випадків), або у відповідності з власними морально-етичними переконаннями (19%). У таких випадках досить часто (41%) ухвалюються рішення проти вилучення органів.