Пацієнт здає плазму після одужання від COVID-19/ФОТО: AP
П’ятьох критично хворих на пацієнтів госпіталізували у китайському Шеньчжені зі складними випадками COVID-19. До них застосували експериментальне переливання плазми від людей, які одужали від коронавірусу. Трьох із них уже виписали з лікарні.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Американської медичної асоціації (JAMA).
Попри те, що дослідження ще дуже обмежене у масштабах, щоб зробити висновки, його результати дозволяють провести більш ґрунтовне дослідження способу лікування, яке називається реконвалесцентне переливання плазми, вважають дослідники.
24 березня у штаті Нью-Йорк, США оголосили, що також використовуватимуть цей метод для лікування пацієнтів у важкому стані.
Лікарі, проводили дослідження в одній з лікарень Шеньчженя із 20 січня по 25 березня на п’ятьох пацієнтах віком від 36 до 73 років. Їм переливали плазму між 10 та 22 днем, відколи їх поклали в лікарню.
Протягом трьох днів після переливання, у чотирьох із п’яти нормалізувалася температура тіла. Впродовж 12 днів після початку переливання їм також ставало легше дихати.
На момент публікації дослідження (27 березня) трьох із п’яти пацієнтів вже виписали з лікарні, ще у двох стан стабілізувався, проте вони досі потребують штучної вентиляції легень.
Двоє експертів з Університету Еморі у США, Джон Робак і Джаннет Гарнер, які редагували статтю перед публікацією у JAMA додали, що п’ять випадків пацієнтів є «переконливими та добре вивченими», але також обмеженими. У дослідженні не було контрольної групи, де можна було б порівнювати результати, і п’ятеро пацієнтів – це дуже мала вибірка.
Крім того, пацієнти також отримували експериментальні противірусні препарати та стероїди, що додатково обмежує можливість точного визначення ефективності переливання плазми.
Навіть за цих умов результати дослідження підвищують ймовірність використання методу переливання плазми як ефективного лікування COVID-19, особливо для важкохворих пацієнтів.
«Результати підкреслюють можливість того, що антитіла з реконвалесцентної плазми можуть сприяти усуненню вірусу, а також поліпшенню симптомів», — писали китайські дослідники.
Читайте також: Коронавірус в Україні та світі: хроніка подій
Із 16 березня в Україні закрили кордон на в’їзд іноземцям будь-яким транспортом, вантажні пункти пропуску продовжать працювати. Українців, які поїхали за кордон у туристичну поїздку, мали повернутись до 17 березня. Відтоді Україна зупинила міжнародне пасажирське сполучення, зокрема, авіарейси, залізничне та пасажирське автобусне сполучення.
Перші у світі випадки захворювання на пневмонію, викликану новим коронавірусом СOVID-19, почали фіксувати у Китаї із грудня 2019 року.
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала спалах нового коронавірусу СOVID-19 пандемією.
Коронавірус — рід вірусів, що об’єднує РНК-вмісні плеоморфні віруси середньої величини. Діаметр різних вірусів становить приблизно 80-220 нм. Віруси розмножуються у цитоплазмі інфікованих клітин. В основному, коронавірусами заведено вважати віруси інфекційного бронхіту птахів та інших тварин, але, як відомо, лише сім (включно із новим СOVID-19) заражають людей.
Підписуйтесь на Telegram-канал Громадського радіо