Акція солідарності з Білоруссю у Києві, 8 листопада 2020 року/Ярослава Жуковська, Громадське радіо
Для людей, які переїхали до Києва з Білорусі зовсім без речей та грошей, створили хостел, де можна тимчасово пожити. Відкрили прихисток лише тиждень тому, розповідає один із його організаторів Олександр:
«Аби таким людям не доводилося перші дні, що вони перебувають у Києві, ночувати на вокзалі, ми оплатили хостел на кілька місяці вперед. Там є окрема кімната, де живуть білоруси, яким довелося екстрено переїхати. Із минулого тижня там проживають вже двоє таких людей».
Знайти хостел можна через групу у Телеграмі — група називається «Беларусский Дом в Украине»:
«Люди додаються у цю групу й отримують інформаційну підтримку та тимчасове житло», — додає білоруський активіст Олександр.
Із Олександром познайомились під час сьогоднішньої акції солідарності, що проходила у Києві.
Біло-червоно-білі та українські прапори, червоні та білі стрічки, а також плакати із гаслами «Беларусы меняют пластинку», «Трамп Тарамп Лука Next», «За нашу і вашу Свабоду!» – це все принесли учасники акції солідарності на Майдан Незалежності, звідки стартувала хода. Традиційно більшість учасників – це білоруси, яким довелося полишити рідну країну через нестабільну ситуацію у Білорусі.
Олександр, який організував тимчасовий прихисток для своїх однодумців, переїхав до Києва місяць тому разом із сім’єю — 4-ма дітьми та дружиною:
«Мій брат вже понад 2 місяці перебуває у мінському СІЗО — він також айтішник, брав участь в акціях протесту, тому зараз його переслідують. Аби на нього не могли тиснути за допомогою рідних — його дружини, дітей, та мене — ми вирішили переїхати», — розповідає чоловік. — Брат працював у білоруській IT-компанії PandaDoc — наразі фірма вже переїхала та працює в Україні. Брату та трьом його колегам інкримінують економічні злочини, тобто нібито ця ІТ-компанія неправильно платила ПДВ за комп’ютери, які були списані й продані співробітникам Махінації із цими комп’ютерами нібито і послугували причиною відкриття кримінального провадження проти мого брата».
Олександр каже, що також брав участь у протестах — під час однієї з таких акцій його затримали та відвезли до ізолятора тимчасового тримання, де він провів 10 днів. Аби уникнути переслідувань, йому довелося виїхати з республіки. Олександр айтішник, тому може працювати віддалено, дружині ж — юристу за професією — доводиться поки сидіти із дітьми вдома, адже для оформлення дітей у школу та дитсадок в Україні потрібен час. У майбутньому сім’я все ж сподівається повернутися до Білорусі:
«Звичайно, хочеться повернутися до Мінська якнайшвидше, але чим більше ми перебуваємо у Києві, і чим більше спілкуємося з білорусами, які вимушено сюди втекли, тим більше розуміємо, що ситуація в Мінську не поліпшується. Нам розповідають дуже жорсткі історії. Наприклад, комусь довелося переїхати через переслідування, бо вони лише були адміністраторами Телеграм-каналів. Хтось брав участь у мітингах та блокував рух транспорту, й через це щодо них розпочали кримінальні провадження. Тобто міська транспорта організація каже, що вони зазнали значних збитків через це блокування руху, тому кожен з учасників акцій стає підозрюваним чи звинувачуваним у кримінальному злочині», — пояснює Олександр.
В акції також брали участь двоє студентів, яких відрахували з третього курсу Білоруського державного університету культури та мистецтв, після того, як хлопці взяли участь у страйку. Та ж доля спіткала й інших вісімнадцятьох студентів, що були учасниками протесту, розповідає Тихон:
«27 жовтня нас відрахували. Дізналися ми про це на наступний день, коли прийшли до університету, а наші пропуски виявилися заблокованими. У той же день ми увечері зібралися разом з викладачами та іншими відрахованими студентами, аби написати заяву на ім’я ректора університету. Ми написали, що у нас незаконно заблокували пропуски – ще до офіційного рішення, що нас відрахували».
Натомість ця заява нічого не дала й студенти переїхали до Києва, додає його одногрупник Данило:
«Одразу ми купили білети до Києва — тут живе моя подруга та дівчина — потім нам допомогли небайдужі люди арендувати квартиру. Також ми отримали гуманітарну допомогу – їжу та речі. Зараз ми звертаємося до різних організацій, аби якось продовжити навчання».
За словами студентів, наразі в університеті можуть поновитися кілька студенток за умови, якщо дівчата не будуть брати участь у протестах. Хлопці ж шукають спосіб продовжити своє навчання:
«Живучи у Києві ми кожного дня пишемо різним людям, дізнаємося інформацію, готуємо документи для вступу по різних стипендіях, які існують для репресованих білоруських студентів».
Рідні та друзі хлопців залишилися у Мінську — вони переїжджати не збираються. Самі ж студенти розглядають Київ як транзитний пункт — куди попрямують згодом, поки не знають.
Майже одночасно зі студентами, тиждень тому до Києва переїхали менеджер IT-компанії Алекс та його дружина-піарниця Юлія. Кажуть, не могли вже витримувати психологічний тиск у Білорусі, що тривав понад три місяці:
«У Києві жити легше — більше часу можна приділяти роботі, тому ми встигаємо приєднуватися до акцій на підтримку білорусів. В Україні у нас не було родичів — переїхати та орендувати квартиру нам допомогла компанія, у якій я працюю. Ми вже підписали довгострокову угоду щодо співпраці, тому поки перебуватимемо у Києві».
Планів із дружиною поки не будують, але також сподіваються повернутися до рідного міста, каже Алекс:
«Насправді досить складно будувати плани, тому ми рішили цього не робити. Чекаємо, поки протести у Білорусі завершаться – сподіваємося, опозиція переможе. По-друге, чекаємо поки звільнять усіх білоруських політв’язінів, та засудять тих силовиків, які застосовували насилля проти учасників акцій. По-третє, у Білорусі мають провести відкриті чесні вибори – оцього ми чекаємо, аби якнайшвидше повернутися».
Між тим у самій Білорусі – чергові мітинги, і чергові затримання. Протести там тривають вже третій місяць, і сьогодні у Мінську та інших містах пройшов «Марш народовладдя». з самого ранку до центру білоруської столиці стягнули колону спецтехніки. Також перед самою акцією закрили всі станції метро третьої лінії та ті, що виходять до центру міста. Мобільний інтернет у Мінську також знов вимкнули. Правозахисний центр «Вясна» повідомив, що станом надвечір 8 листопада кількість затриманих силовиками мітингарів у столиці та інших містах республіки перевищила 400 людей.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS