Планові операції є, були і будуть, але з деякими затримками: як у регіонах реагують на нововедення МОЗу

З 9 листопада в Україні заборонили планові госпіталізації — лікарні прийматимуть лише ургентних хворих та пацієнтів з коронавірусом. Таким чином Україна перейшла на другий етап боротьби з COVID-19. Тож які операції проводитимуть, а які ні?

«З понеділка усі планові операції та госпіталізації у наших лікарнях заборонені. Лікарні прийматимуть виключно ургентних хворих і виключно хворих на коронавірус», — заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Йдеться про операції, які можна провести пізніше, які не зашкоджують життю людини. Перший раз проведення планових операцій скасовували у середині березня і відновили на початку травня.

Вчорашні заяви головного санітарного лікаря та міністра охорони здоров’я ще не привід панікувати, адже у «помаранчевих» регіонах відтермінування планових операцій діє від початку адаптивного карантину. Просто за зонуванням, що так само діє від 9 листопада, вся Україна стала «помаранчевою» та «червоною». Досі у «жовтій» та «зеленій» зонах були декілька районів Херсонщини.

Міністр Максим Степанов запевнив, що оперативні втручання за життєвими показами проводитимуть й надалі. А прийняті знову обмеження стосуються виключно тих госпіталізацій та операцій, відтермінування яких жодним чином не несе ризиків здоров’ю і життю.

«Лікарі продовжать надавати медичну допомогу. Рятувати наших громадян він інфарктів, інсультів. Усі хірургічні втручання робитимуться у повному об’ємі. Зупинили пенві операції щодо планових госпіталізацій, але це не стосується втручань, відтермінування яких загрожує життю. Операції по онкології робитимуться у повному обсязі, також і надалі меддопомогу можна буде отримати щодо усього, що пов’язано з вагтністю та пологами», — сказав Максим Степанов.

Журналістка Мар’яна Шеремета розповідає історію хвороби свого чоловіка. У листопаді минулого року він зламав ногу, йому поставили пластину. Сказали, що можна вийняти через рік. Ця дата — 21 листопада. Київ у «помаранчевій» зоні вже давно, тому операцію провести не можуть уже впродовж певного часу:

«Наче все було добре. Нам сказали в лютому, коли знімали болт, тому що у нозі ще болт був, який проходив через три кістки і скріплював пластини, що хай заживе цей шов і в березні зробити операцію, зняти пластини. Але в березні у Максима з робою не вийшло, бо він і так не ходив на роботу впродовж 3,5 місяців. Також лікар сказав, що можна зняти через рік. Ми погодились для впевненості на «через рік». Потім з часом дивлюсь — нога у чоловіка чорніє. Я сфотографувала, надіслала фото лікарю. Сказав: «Приїжджайте негайно».

Але річ у тому, що і Київ у «помаранчевій» зоні, і лікарню, де робили операцію, перепрофілювали для хворих на COVID-19. Отож лікуючий травматолог пояснив, що навіть, якщо орендувати операційну у приватній лікарні і провести операцію, то це буде, по-перше, незаконно, по-друге, без лікарняного. А після такої цыэъ операції треба щонайменше два тижні не ставати на ногу. Тому наразі їхню операцію не скасовують, але переносять до сприятливішого періоду:

«Наскільки я зрозуміла, що якщо буде погіршення з ногою, бо поки на ній лише упродовж останніх двох місяців тримається гематома, тоді це стане невідкладною операцією. Бо це уже буде проблема».

Планові операції були, є і будуть, каже Валерій Гарбузюк, директор Хмельницької міської лікарні. І додає, що всі пацієнти отримують оперативні втручання тоді, коли їм потрібно, бо «навіть при на 10% погіршення стану пацієнта операцію можна переводити на ургентну і проводити»:

«Планові операції можуть бути виконані у той період часу, коли ми це запланували. При погіршенні стану пацієнта, будь-кому погіршенні, навіть якщо на 10%, ми можемо проводити це не як планову операцію, а ургентну. Щоб усі пацієнти отримали операційні втручання тоді, коли їм потрібно. А щодо того, як у нас центральна влада це позиціонує, мовляв, зупинили повністю проведення, то це неправда. Тому оперативні втручання є, були і будуть. Але з деякими затримками та уже більш вираженими показниками».

Що стосується скасування планових операцій для дітей, розповідає дитяча лікарка-хірургиня та кандидатка медичних наук Оксана Лебедевич, досі у Львівській міській дитячій клінічній лікарні їх проводили. У середньому 5-9 за день:

«Офіційно планові операції нам були дозволені за наявності тестування на коронавірус матері і дитини, і наявності електронного скерування. Тому ми проводили планові оперативні втручання впродовж усього цього періоду, але лише за наявності, власне, обстеження. Тому що такі діти не є загрозою для когось. І у нашій лікарні діти на планові операції не пересікаються з невідкладними хворими.

Якщо пацієнт здасть аналізи й завідома він є здоровий і члени його сім’ї, тобто мама як супровідна особа, є здоровою, ми спокійно можемо проводити планові оперативні втручання, які у дітей, як правило, одноденні. Дитинка прийшла, прооперувалась, у нашому відділенні і така практика є, і того ж дня йде додому. Навіть зі складнішими вродженими вадами товстого кишківника  госпіталізація становить від 7 до 10 днів».

Лікарка пояснює, що взагалі можна говорити про те, що у дитячій хірургії в принципі не може бути операцій, які можуть зачекати:

«Наприклад, пахові грижі можуть защемлюватися і перейти у категорію невідкладної допомоги. Вроджені вади кишечники можуть створювати клініку непрохідності, тоді це перейде у невідкладне.

Можна сказати, що у дитячій хірургії немає планових операцій. Всі операції потрібно робити, бо вони перешкоджають їхньому життю, заважають цьому життю. Дитина не може займатися спортом, бо має грижу, не може нормально сходити в туалет, бо має вроджену ваду кишечника. Тобто, планових операцій у дітей дуже мало. Як правило, усі ідуть по життєвих показах. Можна сказати так: планова хірургія має бути відмінена як слово планова. Є просто хірургія. Є патологія, яку за стандартами треба прооперувати. Є медицина, є надання медичної допомоги. Не може бути планове чи ургентне втручання, є — загальнохірургічне. Просто планові операції проводять вдень, а невідкладні — цілодобово».

За словами Оксани Лебедевич, від березня у їхній лікарні не було випадків коронавірусу серед пацієнтів-дітей чи супроводжуючих їх членів родини. Також хірургиня говорить, що за такої ситуації з хворобою як у нашій країні, варто говорити не про карантин і зонування, а більше про профілактику та елементарні правила гігієни, дотримуючись яких знижуються ризики захворіти:

«Карантин нічого не змінить. Ця інфекція мусить перейти увесь світ і всі перехворіти. Треба робити засоби профілактики. Більше говорити людям, щоб дотримувались елементарних правил гігієни. Люди елементарних речей не знають, що треба покупатися два рази на день – вранці і ввечері, цього не роблять. Люди не миють руки правильно. Важливо дотримуватись принаймні цього і зберігати дистанції.

Наша лікарня на Орлика, мабуть, єдина, що має розподіл по жовтих зонах. У нас є 4 виходи з лікарні. Усі вони закриваються у певний час. Ранішнє поступлення планових дітей на денні операції – один вхід, нічне поступлення – інший вхід, денне невідкладне поступлення – третій вхід, для новонароджених – четвертий. Тому у нашій лікарні за період карантину не було жодної дитини чи мами з позитивним тестом на планову операцію».

Скасування планових операцій і збільшення кількості ліжок у всіх закладах охорони здоров’я на рівні 30% є другим етапом плану дій у разі погіршення епідситуації. Наступним етапом, коли орієнтована щоденна кількість хворих складе 11-15 тисяч, буде розгортання мобільних шпиталів. Останній— четвертий рівень небезпеки, означатиме, що ресурси системи охорони здоров’я вичерпані, а щоденна кількість випадків — понад 15-20 тисяч. Тоді, за інформацією МОЗу, запровадять активацію протоколів медичного сортування з пріоритетом надання медичної допомоги.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS