Денис Капустін: Україна не буде в НАТО чи ЄС, для Заходу вона «Вінтерфелл»

Командир РДК Денис Капустін переконаний, що Україна ніколи не буде в НАТО чи ЄС.

Про це він сказав в інтерв’ю журналістці Ірині Сампан для подкасту «На лінії вогню» на Громадському радіо.

«Усі ці пункти про вступ в НАТО — я давно говорив, я впевнений, що Україна ніколи не буде ні частиною НАТО, ні частиною Євросоюзу».

На запитання, чому саме він так вважає, Денис Капустін відповів, — він переконаний, що «для всього західного світу Україна корисна саме як бар’єр, певна буферна зона між непередбачуваними дикими територіями і європейським світом».

Усі ми прекрасно знаємо, що за більшим рахунком до початку цієї війни середньостатистичний європеєць сприймав все, що східніше кордону Польщі, як одну велику пострадянську Росію. І Казахстан, і Білорусь, і Україна, все це для звичайного американця чи жителя Великої Британії одна якась велика незнайома Східна Європа. Тому, ніколи, я вважаю, ці східноєвропейські території не стануть частиною ось цієї такої спільно європейської ойкумени, якщо так її називати, тому що, все ж, є певна різниця культурна, цивілізаційна. Я впевнений, що західний світ сприймає усі ці території як якийсь такий бар’єр між Європою і Азією.

Ось навіть сама ця філософія зараз нової європейської безпеки, концепт нової європейської безпеки, про який ви, напевно, чули «стіна дронів».

«Стіна дронів» — це те, що хоче побудувати Євросоюз, відгородитися від божевільної, непередбачуваної Росії. Це, в принципі, дуже такий типовий для західної цивілізації підхід. Якщо ми з вами звернемося до яскравого прикладу — «Гри престолів» — усі, хто знайомий з книгами, серіалом знають, що повинна була бути побудована, і була, насправді, побудована велика стіна, яка захищала світи Вестероса і Півночі від диких земель, від білих ходаків, від цих, значить, зомбі-чудовиськ. Це, в принципі, дуже типово для європейського розуміння.

Увесь час повинні бути бар’єри, які будуть відрізняти західний, зрозумілий світ від світу зовнішнього. І, звісно, в цьому випадку Україна — Вінтерфелл.

Це чудовий приклад того, як країна вже четвертий рік стоїть на смерть, протистоїть цим усім ордам путінської так званої армії. І ми бачимо продовження цієї філософії навіть в цій ідеї «стіни дронів».

Тобто, на дальніх підступах, щоб, не дай Бог, ворог не проник безпосередньо на територію Європи. А Україна — це, все ж, такий зовнішній форпост, який має зустріти ворога. І краще його посилити, як зовнішнього гравця, ніж мати Україну вже безпосереднього членом Альянсу. Тоді, насправді, потрібно буде мати справу з ворогом вже на своїй території. А це, здається, якийсь певно дуже складний психологічний аспект для європейців.

Тобто певний такий ізоляціонізм — підтримувати союзника, який став на смерть, десь там у тебе перед твоїм порогом — це одна історія, а вже битися на своїй території — це зовсім інше положення речей. Тому я впевнений, що для західного світу Україна назавжди буде зовнішнім бар’єром, буферною територією, захистом ЄС, але ніяк не його частиною.

---