Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Сі подав Путіну сигнал про бажання завершити війну — Яніна Соколова

Інтерв'ю

Дипломатичне шоу в Китаї на тлі однієї з наймасованіших атак на українські міста. Що сталося? Путін обдурив Трампа чи всі троє домовилися про мир без України? Події тижня з нами аналізувала журналістка, громадська діячка й засновниця фонду «Варто жити» Яніна Соколова.

Сі подав Путіну сигнал про бажання завершити війну — Яніна Соколова
Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

«Путін спробує зайти в одну з країн НАТО»

Вікторія Єрмолаєва: Сьогодні Росія запустила багато ракет по Україні, активно атакувала західні регіони. Одна ракета навіть залетіла до Польщі. Це теж сприймається як сигнал Путіна європейським партнерам, з якими він намагається домовитися про мир.Така атака відбувається на тлі саміту АТЕС у Шеньчжені.

Яніна Соколова: Судячи зі слів Путіна, його ставлення до Європи вкрай негативне. Ми пам’ятаємо, як навіть на перемовинах він запропонував європейцям посидіти в лобі готелю, сказавши, що їх не запрошували.

Він намагається зухвало продемонструвати їхню нікчемність, безсилля, абсолютну недієздатність НАТО та військової сили, здатної йому протистояти. Тому на тлі того, що відбувається, я тепер абсолютно впевнена: він спробує зайти в одну з країн НАТО. У мене вже немає жодних ілюзій.

Після пресконференції, яка відбулася на тлі перемовин із Трампом і Сі Цзіньпіном, я зрозуміла, що він піде далі. Хоча є ще один, підкилимний процес. Якщо ви коли-небудь говорили з представниками ГУР, які ведуть перемовини на іншому, нижчому рівні, то знаєте: є офіційні перемовини — з представниками, делегаціями, міністерствами, тристоронніми контактними групами, — а є перемовини за допомогою спецслужб.

На рівні спецслужб є інформація, що Путін справді готовий піти на певні поступки. Але питання Донбасу й Криму для нього принципове. Зараз він говорить, що під контролем України залишилося 10%. Нагадаю, що офіційно ми контролюємо 20% Донбасу. Він хоче ці 20% і далі намагатиметься їх захопити — думаю, щонайменше до квітня. А потім, можливо, буде новий виток.

Не забуваймо й про вибори. Він із нетерпінням чекає виборів у Європі. Уже добряче підгодував представників Німеччини та Франції, щоб вони виграли вибори й потім грали йому на руку.
Він чекає їхньої перемоги, щоб провести черговий раунд перемовин. Тоді, залежно від того, як ми переживемо зиму, карти, на його думку, будуть іншими, а Україна — поступливішою.

Думаю, до весни ми спостерігатимемо атаки — можливо, не в таких масштабах, як цієї ночі, але темп буде доволі активним. Руйнуватимуть енергетику й мости. Загалом він просто викурюватиме людей із великих міст. І вони вже виїжджають — не масово, але виїжджають.

Яніна Соколова. Фото: Громадське радіо

«Це буде одна з країн Балтії»

Вікторія Єрмолаєва: Яка країна може стати наступною, на яку нападе Росія?

Яніна Соколова: Це буде одна з країн Балтії, не Польща. Я прекрасно пам’ятаю 2022 рік, коли все тільки почалося. Час від часу слухала, що говорять у Польщі. Мені взагалі цікава ця країна. Попри всі конфлікти, у нас там дуже багато друзів.

Центр Мєрошевського запросив мене на тиждень зустрічей із польськими урядовцями. Я приїхала до Варшави й щодня зустрічалася з міністрами. Була зустріч з очільником Інституту національної пам’яті, щоб поговорити про Волинь. Зустрічалася з Радославом Сікорським, була в Міністерстві оборони, зустрічалася з головою адміністрації Кароля Навроцького. Фактично це були зустрічі з керівниками головних міністерств та адміністрації президента Польщі.

Вони готові до цього й дуже тісно співпрацюють із нами. На території Польщі багато оборонних підприємств, і росіяни про це знають. Поляки разом із нами виготовляють дрони. Вони добре виробляють не лише дрони, а й дуже важке озброєння. У 2022 році вони почали вдосконалювати своє військо, і зараз воно одне з найсильніших у Європі.

Повірте, Путін прекрасно про це знає. Польща більша й економічно сильніша. Вона може багато чого собі дозволити, має непогані відносини зі Сполученими Штатами та є членом НАТО.

Якщо обирати між Польщею та Естонією, росіяни, безумовно, оберуть Естонію.Думаю, вони заходитимуть із боку Нарви. Не зараз, можливо, й не наступного року. Але точно спробують це зробити, коли Європа буде достатньо слабкою.

А це станеться, коли пройдуть вибори в Німеччині та Франції й, можливо, переможуть кандидати, які не підтримуватимуть надання допомоги Україні та будуть лояльними до Росії. Можливо, в обмін на лояльність до Європи Путін спекулюватиме й Україною.

Зустріч у Китаї

Вікторія Єрмолаєва: Уперше в історії два лідери й Путін зустрілися, щоб сісти за один стіл і обговорити важливі для світу питання. України там не було, хоча питання України було на порядку денному.

Ми майже не знаємо деталей. Обговорювали загальні речі: ядерне роззброєння, що, чесно кажучи, дуже малоймовірно, і те, що у світі все буде добре, бо між цими трьома країнами буде мир. Що теоретично могло залишитися невідомим для нас? І чи могла Україна стати розмінною монетою за цим столом переговорів?

Яніна Соколова: Я не думаю, що Україна була в центрі уваги на цих перемовинах.

Ми маємо розуміти, що світу загалом абсолютно байдуже на Україну. Є кілька наших сильних партнерів, яким не байдуже, які можуть нам допомагати й мають до нас емпатію. Вони всім відомі: країни Скандинавії, Велика Британія, наразі Німеччина, яка чудово допомагає й цивільним. Я нещодавно була на зустрічі з українською діаспорою Європи в Аугсбурзі й чула це з перших уст. Країни Балтії теж зараз наші союзники. Але загалом світ живе в інших реаліях.

Згадайте, як ми дивилися на конфлікти, які відбувалися під нашим носом, зокрема в Грузії. Чесно кажучи, ми не були надто залучені, правда? Дуже співчували й навіть надсилали допомогу, але мали своє життя.

Так само світ живе іншим життям. А надто — Сі, Путін і Трамп. Для мене цей тристоронній саміт був дуже показовим. Зустріч, як на мене, справді історична: підручники історії, безумовно, усе це зафіксують.

Це була справжня вистава. Світ перетворився на виставу, в якій найпереконливіше виглядав Сі Цзіньпін зі своїми заявами й послідовністю. Я його не романтизую й не кажу, що це наш новий демократичний лідер. Просто пояснюю: Путін грав свою роль, Трамп, очевидно, — свою. Загалом усе це не стосувалося України, тому говорити про якісь підсумки як такі немає сенсу.

Але було кілька важливих сигналів. Думаю, ви їх помітили. Перший: російські пропагандисти розтиражували відео, бо єдине, чим вони ще можуть брязкати, — це ядерна зброя. Нагнали пропагандистів, які розповідали, що Путін приїхав не з порожніми руками: із ним ядерна валізка. І всюди торочили про цю валізку.

Попов уже ходить із потом на чолі, Пашка Зарубін вислужується: «Наш лідер приїхав із валізкою!» А тут виходить Сі Цзіньпін і каже: «Ми категорично проти ядерної зброї. Це найбільша загроза для світу зараз. Тому ми виступатимемо за її заборону й зменшення ядерного потенціалу. Це наша непохитна позиція. Я хочу, щоб мене всі почули».

Це важливий момент. Він означає, що Росія як сателіт Китаю явно втрачає свій козир у вигляді ядерної валізки. Шеф сказав: «Ні, хлопче, з ядерною зброєю ти грати не будеш».

Андрій Куликов: Але ми ж знаємо, що сказане зовсім не означає, що він мав це на увазі.

Яніна Соколова: Згодна. Проте Китай заявив, що мінімізує постачання двигунів для «Шахедів».

Це теж, безумовно, поверхнево, але, думаю, незабаром ми отримаємо точні дані. Наші виробники дронів мають величезний, даруйте на слові, геморой через брак компонентів. Вони точно знатимуть, чи постачають ці двигуни через треті країни, чи напряму і як узагалі змінилася ситуація після рішення мінімізувати їхній продаж для «Шахедів».

Зустрічі були надто короткими, але я впевнена, що Сі подав Путіну сигнал про бажання завершити цей конфлікт. Можливо, ці сигнали були не такими переконливими й гучними, як нам хотілося б, але вони були.

«Це історія великої ганьби американського народу»

Яніна Соколова: Я впевнена, що події наступних двох тижнів трохи відкриють нам, про що вони все-таки говорили. Зустріч лідерів найбільших країн світу не може відбуватися без підготовки.

Про щось уже домовилися, були натяки на ще масштабніше обговорення — коротке, але, я впевнена, підготовлене ще до їхнього приїзду. Ця підготовка тривала останній рік. Обличчя Путіна не виглядало надто щасливим від того, що відбувалося.

Із заяв Лаврова теж було видно, що він далекий від задоволення, хоча вони фактично перебували на своїй території. Пашка Зарубін, такий собі придворний журналіст, спіймав Лаврова на вулиці після зустрічі й запитав: «Який результат? Що було за лаштунками? Що сталося?» А той як гаркне: «Чому ви мені такі запитання ставите? Ставте Путіну. Ви не чули, що президент сказав на пресконференції?»

Було видно, що сказати йому нічого. Ймовірно, їм відмовили в новій допомозі. Не секрет, що Китай частково фінансує війну. Сталося щось не надто хороше для них, щось, що дуже розізлило Путіна. І найближчим часом ми побачимо прояви цієї злості — не лише через Кримський міст.

Але, можливо, для України це матиме й позитивні наслідки. Щоб не копати собі могилу завчасно, нагадаю: у Сполучених Штатах відбулися вибори, результати яких дуже позитивні для нас. Зараз готують низку законопроєктів, і Трампу доведеться трохи викручуватись.

Демократи намагатимуться допомагати Україні. І цілком імовірно — я це допускаю й кажу абсолютно серйозно, — що може дійти до спроби імпічменту. Для цього є дуже багато аргументів. Думаю, демократи зроблять максимум, щоб цього досягти.

Для них те, що зараз відбувається у Сполучених Штатах, — це історія великої ганьби насамперед американського народу. Вони цього не терпітимуть. Серед них дуже багато наших друзів.

Вікторія Єрмолаєва: То виходить, що зараз Путіну вигідно про щось домовитися, поки демократи не набули повноважень у січні?

Яніна Соколова: Саме так. Він дуже хоче використати цей проміжок часу.

Але йому не вдається досягти свого щодо Донбасу й Криму. Водночас президент Зеленський каже: «Коли дійде до цього питання й будуть ухвалені всі гарантії безпеки, які влаштовують українську сторону, я ще мушу запитати український народ».

Я перекладу: якщо такий час настане, буде ще референдум. І вже після нього стане зрозуміло. Наразі до цього далеко.

«Володимир Олександрович має вже навести порядок у своїй команді»

Яніна Соколова: Україна має бути стійкою й сильною як суб’єкт. Ось на цьому варто акцентувати.

Будьмо відвертими: у певних напрямах ми зараз найсильніші. Те, що наші роблять із mesh-технологіями, те, що сталося під час атаки на Керченський міст, — це ж зробили без Starlink і Starshield. Те, що ми зараз робимо у сфері РЕБ і загалом у радіотехнологіях, — повірте, це просто космос. І в дронах також.
Ми маємо можливості, розвиваємося в цьому напрямі. Питання лише у фінансуванні, політичній волі й наведенні порядку в економіці країни.

Андрій Куликов: Знову з’являється це загадкове поняття — політична воля. Я так його люблю. Чую його вже 30 років.

Яніна Соколова: Назву речі своїми іменами, щоб це не звучало просто як красиві слова — «політична воля». Володимир Олександрович має вже навести порядок у своїй команді. Просто задовбав, вибачте. У демократичній країні я можу сказати це своєму президенту.

Він має вийти й сказати своїм пацанам: «Пацани, я не йду на другий термін. Я більше не хочу. Я вже задовбався. Хочу з Марком Рютте, як ми планували, після перемоги поїхати в Альпи й напитися там. Мені вже по горло. Тому далі вас ніхто не відмазуватиме й не прикриватиме. Представники СБУ не будуть моїми друзями, кумами, братами чи просто тими, хто мене боїться й заробляє. Усе, лавочку закрито.

Ми все змінюємо й набираємо професійних людей, які чесно виконуватимуть свою роботу. Одразу кажу: я вас не захищатиму. Щойно хтось зашквариться — звільняємо очільника».

А не так, як зараз: Поклад залишається на посаді, а Дука сидить на засіданні ТСК. Гончаренко з ним спілкувався. І він на цьому засіданні розповідає, як НАБУ й САП переслідують його з політичних мотивів. Це просто смішно.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися