Котов пояснив, як Кремль може використати ситуацію з Керченським мостом
Керченський міст / Фото: ілюстративне/росЗМІУпродовж 16–19 листопада в інформаційному просторі поширювали повідомлення про наслідки української операції на Керченському мосту.
Як виявило дослідження Громадського радіо, у публікаціях наголошували на складності багатоступеневої операції Сил оборони. Пошкодженні автомобільної та залізничної частин споруди й можливих наслідках для російської військової логістики в окупованому Криму.
Окрему увагу приділяли символічному значенню мосту для Володимира Путіна, адже його будівництво було одним із репутаційних проєктів Кремля. Водночас спроби російських пропагандистів применшити масштаби пошкоджень висміювали в соцмережах — зокрема, через відео пропагандиста на тлі помітно деформованої арки.
Водночас, як зазначає кандидат наук з державного управління, експерт з публічної політики Ілля Котов в етері Громадського радіо, підготовка до можливого масованого удару відбувалася заздалегідь. А ситуація навколо мосту може стати для Кремля лише інформаційним виправданням.
За його словами, Росія вже неодноразово застосовувала терористичну тактику, намагаючись залякати українців ударами по цивільній інфраструктурі. Тому важливо критично сприймати інформаційний шум, який може посилитися після чергової масованої атаки.
Ілля Котов наголошує, що можливий масований удар Росії не готується за одну ніч. На його думку, підготовка до нього відбувалася заздалегідь, а певним стримувальним чинником могла бути участь Володимира Путіна в міжнародному саміті.
«Я не виключаю, що Сі Цзіньпін міг звернутися до російського диктатора з невеликим проханням на час саміту зменшити кількість убитих цивільних українців. Як би болісно це не звучало, але ми маємо називати речі своїми іменами», — сказав експерт.
Він вважає, що ситуація навколо мосту може стати для Кремля зручним інформаційним приводом. Росія використовуватиме її, щоб пояснити власні подальші дії та спробувати змінити сприйняття своїх атак.
«Міст і все, що відбувається навколо нього, — це винятково привід. Привід для того, щоб не брати участі в майбутніх мирних переговорах. Або посилити власні абсолютно неадекватні вимоги. Також це привід для того, щоб здійснювати удари й називати їх уже не атаками на українську енергетику. Чи ударами, які впливають на мирне населення нашої держави, а, як вони люблять говорити, — «відплатою».
Тому зараз важливо з холодним розумом сприймати весь інформаційний шум, який наш ворог поширюватиме серед українців, у загальноєвропейських медіа. Та в інформаційному просторі загалом», — пояснив Котов.
Коментуючи ситуацію з Керченським мостом, експерт зазначив, що для нього важливі не стільки назва споруди чи заяви російського керівництва. Скільки реальний результат роботи Сил оборони України.
На його думку, якщо українські військові мають завдання вивести з ладу також залізничну частину мосту. То наслідки цього можуть стати помітними найближчим часом.
«Неважливо, як його називати — Кримський чи Керченський. Якщо Сили оборони України поставили завдання, щоб залізнична частина мосту також не функціонувала. То найближчим часом ми побачимо результат, що б там не казав російський диктатор. Росія сприймає лише силу. Тому саме такі кроки, як би парадоксально це не звучало, з таким ворогом і працюють.
Саме це наближує до миру, а не якісь гарні слова й відсутність будь-яких агресивних дій. Звісно, йдеться про так званий мир. Але неважливо, як називається ця конструкція, — об’єктивно, незабаром її може не бути. І це буде справді гарний результат роботи наших Сил оборони», — зазначив експерт.
Водночас Котов звернув увагу, що проблеми з російською логістикою до Криму почалися ще кілька місяців тому. За його словами, українські військові почали активно застосовувати дрони для контролю сухопутного коридору, який Росія створила на окупованій території України.
«Логістика до Криму почала руйнуватися ще, напевно, три-чотири місяці тому. Хочу нагадати, що тоді наші Сили оборони успішно почали дроново контролювати саме сухопутний коридор, який Росія створила на окупованій території нашої держави. Тому для мене було лише питанням часу, коли відбудуться події, які вже відбулися.
Абсолютно зрозуміло, що цей міст використовують для військових цілей і використовували завжди — ще від моменту його появи. Не забуваймо, що його використовували й під час підготовки до повномасштабного вторгнення. Тому назвати його мирною ціллю дуже важко», — сказав Котов.
Окремо експерт проаналізував результати саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Та участь у ньому російського диктатора Володимира Путіна. На його думку, важливіше звертати увагу не на сам факт тристоронньої зустрічі, а на те, як саме китайська сторона демонструвала своє ставлення до Росії.
Котов вважає, що Москва дедалі більше залежить від Пекіна, а саміт лише підтвердив нерівність у відносинах між країнами.
«Я звернув би увагу навіть не на цю тристоронню зустріч, а загалом на те, як ставилися до російського диктатора з китайського боку під час саміту. Це величезний показник. Його місце за столом, його місце на загальній фотографії — усе це має значення. У Китаї потрібно розуміти культуру цієї нації. Китай завжди вважав себе і продовжує вважати імперією. І такими східними натяками він показує своє ставлення до васала. Росія перетворилася на миску рису в руках Китаю ще задовго до саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва», — вважає експерт.
За словами Котова, сама тристороння зустріч не принесла конкретних результатів. А фотографії з неї російська сторона може використовувати для створення враження дипломатичного успіху.
«Фотографій може бути дуже багато, і їх можна по-різному інтерпретувати. Але фотографії — це фактично єдине, що зараз використовуватиме російська сторона, щоб продемонструвати бодай якусь результативність. Насправді її немає і не могло бути, тому що Сі Цзіньпін не був налаштований втручатися в цю ситуацію.
Його, як би неприємно це зараз не звучало, влаштовує те, що відбувається. Китай — основний вигодонабувач війни в нашій державі. Він не погоджується з позицією Сполучених Штатів щодо замирення Росії та зняття санкцій. І не погоджується не тому, що хоче іншого миру, а тому, що йому абсолютно не потрібне повернення Росії на світові ринки та повернення світових ринків до Росії», — пояснив Котов.
Він також застеріг від спроб порівнювати саміт АТЕС із Ялтинською конференцією. На його думку, такі порівняння можуть бути вигідними російській пропаганді, однак не відповідають реальному змісту події.
«Розраховувати на якусь нову Ялту, крім фотографій, не варто. У Ялті порушували багато питань: подальше облаштування Польщі, позицію Радянського Союзу. Функціонування і створення ООН та багато інших речей, із наслідками яких ми стикаємося й сьогодні.
Але саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва — це не Ялта. Це саміт, присвячений економіці, а не геополітиці. Росія, на жаль, максимально подаватиме його як власне досягнення, хоча підстав для цього немає», — наголосив експерт.
Котов вважає, що головним переможцем саміту став Китай. Пекін, за його оцінкою, зміг продемонструвати власну вагу на міжнародній арені. Тоді як президент США Дональд Трамп намагався показати, що Вашингтон і надалі впливає на світові процеси.
«Китай був господарем саміту, який задавав порядок денний. Наприклад, він не дозволив активно порушувати питання ядерної зброї та обмеження кількості ядерних боєголовок. Попри заклики до миру й заяви про те, що ядерну зброю потрібно знищити і ніхто не повинен нею володіти, ми розуміємо, що це загальні фрази.
Китай домігся того, що ніхто навіть не пропонував йому обмежувати кількість власних ядерних боєголовок. Так, їх відносно небагато порівняно з Росією та Сполученими Штатами, але це не змінює суті. Китай домігся статусу наддержави, поваги з боку того ж Трампа та тих лестощів, які ми чули. Китай показав, хто господар», — зазначив Котов.
На думку експерта, символічним було й місце проведення саміту — китайське місто Шеньчжень, яке за останні десятиліття суттєво змінилося.
«Місце проведення саміту обрали невипадково. Шеньчжень раніше був фактично занедбаним комуністичним містом, яке не становило особливого інтересу й не мало значного розвитку. За останні 15–20 років він перетворився на зразок міста XXI століття, причому в найкращих його проявах. Це було показово. Основний політичний та економічний переможець, той, хто отримав найбільше балів і дивідендів, — однозначно Китай», — сказав експерт.
Водночас, за його словами, Трамп їхав на саміт не стільки для перемоги, скільки для демонстрації американського впливу. Зокрема, він намагався показати, що США можуть впливати на Китай через контакти з іншими політичними лідерами.
«Трамп їхав із метою показати, що Сполучені Штати Америки навіть за його президентства впливають на певні процеси. Він прийняв запрошення Сі Цзіньпіна і вже не міг фактично не відреагувати на нього, навіть після програшу республіканців на виборах до Палати представників і Сенату. Він хотів показати, що може задавати порядок денний, але й цього повною мірою не вдалося. Згадаймо навіть його хитрий крок, який так і не відбувся, — можливу зустріч із Кім Чен Ином, лідером Північної Кореї. Для чого це робилося? Щоб показати Китаю, що Сполучені Штати також мають вплив», — пояснив Котов.
Однак, за оцінкою експерта, головний сигнал саміту стосувався саме економічного протистояння між Вашингтоном і Пекіном. Китай продемонстрував, що американська політика мит не дала очікуваного результату.
«Основний посил Китаю полягав у тому, що мита більше не спрацюють. І саме з цим Сполучені Штати звідти поїхали. Це означає, що всі елементи тиску, які адміністрація Дональда Трампа намагалася запроваджувати проти Китаю, не спрацювали й більше не спрацюють.
Це було оголошено публічно — лідером Китаю і фактично всіма державами, які були присутні. Російську позицію тут навіть не варто враховувати. Росія давно не є гравцем на світовому економічному ринку. Путіна ніхто не питав про його думку», — зазначив Котов.
Оцінюючи наслідки зустрічі для України, експерт зауважив, що нашу державу згадували без її безпосередньої участі.
Водночас, на його думку, саміт не призвів до домовленостей про розподіл сфер впливу чи ухвалення рішень щодо майбутнього України.
«Ми не виграли й не програли. Маємо просто сприймати цю подію як одну з багатьох інших, які відбувалися раніше і ще відбуватимуться. На жаль чи на щастя, Китай не готовий брати участь у врегулюванні нашої війни», — сказав Котов.
Нагадаємо, що на першому тристоронньому саміті президент США Дональд Трамп, лідер Китаю Сі Цзіньпін та правитель Росії Володимир Путін погодили спільну декларацію «про мир». В документі не міститься пунктів щодо України.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту



