Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

«Це великий крок до мінімізації ризиків під час вагітності» — співзасновник і СЕО ГенКод Діагностик про тест НІПТ

Спецпроєкт

Генетика свідомого батьківства: що визначає тест НІПТ, чому він став доступнішим для українок і як допомагає майбутнім батькам приймати поінформовані та свідомі рішення, а лікарям — коригувати ведення вагітності? Про це розповідає Олександр Власишен — співзасновник і СЕО ГенКод Діагностик.

«Це великий крок до мінімізації ризиків під час вагітності» — співзасновник і СЕО ГенКод Діагностик про тест НІПТ
Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

«У 2022 році гостро постало питання ДНК-діагностики, яка потрібна для ідентифікації осіб»

Руслана Брянська: Чим лабораторія ГенКод Діагностик відрізняється від подібних інституцій в Україні?

Олександр Власишен: ГенКод Діагностик — це молекулярно-генетична лабораторія, яка відрізняється вузьким профілем. Ми займаємося виключно молекулярною генетикою, тобто досліджуємо все, що стосується ДНК. Ми одна з небагатьох лабораторій, яка виконує широкий спектр генетичних досліджень повного циклу в Україні на власній базі, зокрема і складні аналізи.

Руслана Брянська: Ви відкрилися у 2023 році. Що стало поштовхом і наскільки гострою на той момент була потреба в ДНК-діагностиці?

Олександр Власишен: У 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, особливо гостро постало питання ДНК-ідентифікації військовослужбовців. Однак державна експертна система не була готова оперативно опрацьовувати таку кількість запитів, а в Україні бракувало фахівців із криміналістичної генетики.

Ми зібрали партнерів і науковців, щоб обговорити, як можемо долучитися до розв’язання цієї проблеми. Результатом чого стало рішення створити власну генетичну лабораторію — ГенКод Діагностик.

Та через законодавчі обмеження приватні лабораторії не можуть виконувати частину завдань із ДНК-ідентифікації, тому ми зосередилися на цивільній сфері.

Руслана Брянська: Проте ви також допомагаєте рідним шукати по ДНК загиблих на війні?

Олександр Власишен: Загалом цей напрям регулюється державою і належить до сфери відповідальності МВС. Водночас рідні полеглих нерідко не можуть змиритися з втратою або мають сумніви щодо підтвердженої інформації про загибель, тому шукають можливості перевірити її. Вони звертаються до нас безпосередньо, приносять особисті речі, які військові мали при собі на полі бою. Ми виділяємо з них ДНК, порівнюємо зі зразками родичів і встановлюємо спорідненість. Також нам передають і біологічні рештки, які ми досліджуємо для ідентифікації. Розуміючи, наскільки важливо для родин отримати достовірну відповідь, ми продовжуємо працювати в цьому напрямі.

Разом з тим, особливого значення під час війни набуває і встановлення спорідненості, адже має не лише особисте, а і юридичне значення. Нерідко трапляються випадки, коли дитина не була офіційно зареєстрована на біологічного батька, який загинув. Через це виникають труднощі з підтвердженням родинного зв’язку та отриманням передбаченої державної допомоги. У таких ситуаціях спорідненість можна встановити за допомогою ДНК-дослідження з близькими родичами загиблого.

Наша лабораторія єдина в Україні, яка проводить дослідження спорідненості між бабусею/дідусем й онуками. Такий аналіз дає змогу підтвердити, що ймовірна бабуся чи дідусь є біологічними родичами дитини, а отже, встановити її зв’язок із загиблим батьком. Експертні висновки лабораторії використовують у судових справах. На їхній підставі суд встановлює батьківство, а законний представник дитини має змогу оформити належну державну допомогу.

«Пройти обстеження ще до зачаття вкрай важливо»

Руслана Брянська: Генетичні дослідження дедалі частіше стають частиною підготовки до вагітності. Наскільки важливо пройти їх майбутнім батькам, які ризики вони допомагають виявити та які обстеження варто зробити ще до зачаття дитини?

Олександр Власишен: У кожної людини є приховані мутації, що можуть ніяк не виявлятися впродовж життя. Проте коли такі зміни збігаються в обох партнерів, виникає ризик проблем із настанням вагітності природним шляхом або народження дитини зі спадковим захворюванням. Крім того, сьогодні і жінки, і чоловіки, які планують батьківство, перебувають у складному психологічному стані, а медичні ризики виникають дедалі частіше.

Саме тому пройти обстеження ще до зачаття вкрай важливо. Для таких пар у нас є «Family Plan» — розширений генетичний скринінг носійства, який проводять на етапі планування вагітності. Ця панель включає 582 спадкові захворювання.

Руслана Брянська: А якщо один із батьків має спадкову генетичну мутацію, чи можна заздалегідь з’ясувати ймовірність її передачі дитині?

Олександр Власишен: Сучасні генетичні дослідження дають змогу визначити, чи має ембріон певну спадкову мутацію, ще до настання вагітності. Як це працює на практиці? Наведу один із прикладів. До нас звернувся чоловік, якому діагностували спадкову онкологію. Він щойно одружився, і подружжя планувало дітей. Водночас чоловік не хотів, щоб генетична мутація, яка спричиняє захворювання, передалася дитині.

Пара вирішила скористатися допоміжними репродуктивними технологіями: провести ЕКЗ із подальшим генетичним дослідженням ембріонів. Усього отримали вісім ембріонів, які ми дослідили. Два ембріони виявилися генетично здоровими — у них не виявили ані спадкових мутацій, ані тієї патології, носієм якої був батько.

Зазначу, що такі випадки потребують обов’язкової консультації генетика. Фахівець має зібрати сімейний анамнез, оцінити особливості конкретного захворювання, визначити можливі ризики для майбутньої дитини та пояснити парі доступні варіанти планування вагітності.

До речі, щоб розвіяти частий страх батьків про те, що під час ЕКЗ підсадили не той ембріон, існує окреме дослідження для встановлення біологічної спорідненості ембріона до матері та батька.

«Своєчасний доступ до важливої інформації про можливі ризики має бути правом кожної жінки»

Руслана Брянська: А якщо вагітність уже настала, які генетичні дослідження допомагають оцінити можливі ризики для майбутньої дитини?

Олександр Власишен: Коли жінка вже вагітна, ми пропонуємо неінвазивне пренатальне тестування (НІПТ), яке за зразком крові матері дозволяє оцінити ризик хромосомних порушень у плода. Його можна робити з десятого тижня вагітності, а отримати результати через 5-7 днів. Цей тест надає лікарю необхідну інформацію для ведення вагітності. Зокрема, дослідження виявляє трисомії (синдроми Дауна, Едвардса, Патау), моносомії, а також низку інших генетичних мутацій. Отримавши ці дані, лікар інформує майбутніх батьків, щоб вони могли ухвалити виважене рішення, чи готові зустрічати дитину з особливими потребами.

В Україні це питання стосується і юридичного аспекту, адже до 12-го тижня вагітності жінка може самостійно приймати рішення щодо її подальшого перебігу, тоді як надалі така можливість обмежується визначеними законодавством медичними показами. Переконаний, що своєчасний доступ до важливої інформації про можливі ризики має бути правом кожної жінки, адже саме він дає змогу зробити усвідомлений вибір.

Руслана Брянська: Поясніть, будь ласка, як загалом працює це дослідження?

Олександр Власишен: Із настанням вагітності в крові матері з’являється вільно циркулююча ДНК плода. Приблизно з 10-го тижня її концентрація стає достатньою для проведення аналізу. Для НІПТ беруть зразок венозної крові жінки, виділяють із нього фрагменти ДНК плода та аналізують їх. Це високоточний і безпечний для матері та дитини метод. Зокрема, точність визначення ризику синдрому Дауна становить 99,6%.

Водночас важливо розуміти, що НІПТ не встановлює остаточного діагнозу, а оцінює ймовірність хромосомних порушень. Тому ми не формулюємо результат як «ризику немає». Якщо дослідження виявляє підвищений ризик, проводимо консультацію та, за медичними показаннями, рекомендуємо підтверджувальне обстеження. Саме тому швидке отримання результатів має критичне значення — воно дає змогу раніше визначити подальшу тактику медичного супроводу.

Руслана Брянська: Ви надаєте консультацію генетика для роз’яснення результатів?

Олександр Власишен: Так, це наш принцип. У разі високого ризику ми забезпечуємо безкоштовну консультацію генетика й підказуємо подальший план дій. Проте навіть якщо ризик низький, але ми бачимо, що жінці важливо особисто поспілкуватися з лікарем і почути його фахову думку, ми так само надаємо цю консультацію безоплатно.

Руслана Брянська: Побутує думка, що подібні тестування мають проходити усі вагітні після 35 років. Кому показаний цей тест?

Олександр Власишен: Існують різні вікові групи ризику: у жінок віком до 25 років ймовірність виникнення генетичних аномалій становить близько 5%, у проміжку від 25 до 35 років — уже близько 25–30%, а після 35–40 років ризик різко зростає і сягає 70%. Саме тому сьогодні цей тест є важливим і рекомендованим для вагітних жінок, незалежно від віку.

Водночас об’єм дослідження може відрізнятися: наприклад, для молодої пацієнтки, де ризики мінімальні, цілком достатньо базового тесту на найпоширеніші трисомії, тоді як зі збільшенням віку чи за наявності додаткових показань варто обирати розширені варіанти НІПТ, які аналізують значно більшу кількість хромосомних порушень і мікроделецій.

Руслана Брянська: Чи зріс запит на НІПТ під час повномасштабного вторгнення, коли жінки постійно перебувають у стані підвищеного стресу?

Олександр Власишен: Так, запит суттєво зріс. Коли ми починали працювати на ринку, НІПТ проходили близько 2% вагітних, а сьогодні цей тест обирають уже майже 5% жінок при надії. Але потенціал тут значно більший, що добре показує системний підхід у Європі: у Бельгії завдяки держстрахуванню НІПТ проходять понад 90% вагітних, а в Нідерландах у межах національної програми охоплення перевищує 75%. 

В українських реаліях головним драйвером попиту стала локалізація: ГенКод Діагностик проводить дослідження на власній технологічній базі, не відправляючи зразки за кордон. Завдяки цьому тест став помітно доступнішим і швидшим. У нас НІПТ коштує від 8 800 до 14 900 грн, а висновок видається за 5–7 днів. Тоді як окремі закордонні аналоги обходяться у 25–31 тис. грн і тривають до трьох тижнів.

Важливу роль відіграє також системна просвітницька робота, яку веде ГенКод Діагностик, популяризуючи сучасні методи пренатальної діагностики.

Разом з тим, зі зростанням попиту ми зіткнулися з необхідністю розширювати лабораторні потужності. Якщо на початку виконували 48 НІПТ за два тижні, то сьогодні цей показник становить близько 500 тестів на місяць. Тому цьогоріч придбали два секвенатори нового покоління – Illumina NextSeq 1000 та MGI DNBSEQ-G400. Потужність нового обладнання становить 288 та 192 зразки за цикл відповідно, тоді як попередні прилади дозволяли обробляти 48 та 96 зразків. Це дає змогу не лише збільшити обсяги досліджень, а й скорочувати терміни виконання тестів і знижувати їхню собівартість.

Руслана Брянська: Раніше інформації про НІПТ було зовсім мало, зараз це теж відбувається нечасто. Чому лікарі рідко про це розповідають?

Олександр Власишен: Частково це пов’язано з тим, що генетичні дослідження досі не стали звичною частиною практики багатьох акушерів-гінекологів. Протоколи ведення вагітності, на які спираються лікарі, розроблялися ще до того, як НІПТ став доступним, тому не всі фахівці достатньо знайомі з можливостями цього тесту. Водночас ми бачимо, що сьогодні молоді лікарі більш охоче використовують НІПТ. Вони розуміють, що це додатковий інструмент, який допомагає оцінити ризики, своєчасно поінформувати пацієнтку та, за необхідності, визначити подальшу тактику ведення вагітності.

Щоб лікарі могли впевнено використовувати цей метод у своїй практиці, ми системно працюємо над їхньою обізнаністю. Беремо участь у наукових заходах, запрошуємо лікарів до лабораторії, знайомимо їх із процесом проведення досліджень, пояснюємо можливості тесту. Крім того, коментуємо результати кожного дослідження, щоб лікар мав необхідну інформацію для їх інтерпретації та подальших рекомендацій пацієнтці.

Коли фахівець озброєний точними даними, а батьки розуміють кожен наступний крок, тривога поступається місцем впевненості. Зрештою, сучасна генетична діагностика створена саме для того, щоб мінімізувати ризики й дати родинам змогу пройти шлях від планування вагітності до очікування малюка усвідомлено й впевнено. І що доступнішими стають такі технології в Україні, то більше шансів на здорові рішення в кожній родині.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися