Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Центр протидії дезінформації працює і з Google, і з TikTok у боротьбі з російськими фейками, — Анаїт Хоперія

Цього разу говоримо про дезінформацію. Гостя випуску — Анаїт Хоперія, виконувачка обов’язків керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України.

Центр протидії дезінформації працює і з Google, і з TikTok у боротьбі з російськими фейками, — Анаїт Хоперія
Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

Ліза Кузьменко: Ви нещодавно очолили Центр протидії дезінформації як виконувачка обов’язків керівника. І в інтерв’ю «Жінкам в медіа» ви розповідали про те, що в Центрі приблизно половина працюють саме жінки, але на стратегічних нарадах з питань інформаційної безпеки інколи це лише дві жінки серед десятка чоловіків. Чому так відбувається, що потрібно змінити, щоб жінки не лише виконували експертну роботу, але й ухвалювали стратегічні рішення?

Анаїт Хоперія: На жаль, мені здається, лишилися якісь стереотипні думки про те, що жінки можуть бути десь залучені в якості експертної ініціативи, але управлінські рішення або політичні рішення жінки насправді не ухвалюють. І, напевно, якась усталена практика відбулася, що жінки важче доходять до таких посад. І, як на мене, це є, напевно, першою причиною. Але я бачу тенденції на краще. Тобто, дійсно, жінки все частіше стають керівницями, вони беруть участь у таких нарадах.

Просто, напевно, ще є аспект того, що ми говоримо про питання оборони, безпеки й оборони, і «традиційно» це завжди була тільки чоловіча якась робота, посада. Однак ми бачимо зміни, і я думаю, що це призведе до позитивних тенденцій, зміни управлінських рішень, які покращать ситуацію і в нашій країні в цілому, і, напевно, у світі теж.

Ліза Кузьменко: Крім того, і в своїх інтерв’ю ви про це говорили, і ми це теж фіксуємо, що наш ворог, Російська Федерація, використовує гендерні стереотипи, тобто стереотипи щодо ролі жінок і чоловіків у нашому суспільстві, для того, щоб посилити інформаційні атаки.

Чому саме ці стереотипи виявляються таким зручним інструментом? Як вони проявляються? Ви можете навести конкретні приклади?

Анаїт Хоперія: Я б сказала, що будь-яка пропаганда російська, вона все одно не створюється з нуля. І дуже в окремих випадках, але все одно є якісь суперечності, є якісь стереотипи і так далі, на які вони можуть тиснути. І, в принципі, один із них — це якраз гендерна дезінформація.

І вони зачасту акцентують увагу саме на емоції, на емоційність тих чи інших кейсів. Тому це працює, на жаль. Якщо говорити про конкретні випадки, найчастіше те, що ми фіксуємо, це якраз випадки дезінформації, які стосуються військовослужбовиць, або жіночої мобілізації.

Як бачимо, хвиля про те, що, «ой, буде жіноча мобілізація», «не буде»… Я не розумію, чесно кажучи, — це особиста думка, — чому взагалі у нас така гостра реакція на «жіночу мобілізацію». У деяких країнах це зовсім нормально.

І наші військовослужбовиці героїчно захищають нашу країну. І, як на мене, в принципі на це так реагувати трошечки, так скажемо, дивно. Але все одно, бачите, вони застосовуються, це тригерить наших людей.
І ми бачимо деякі кейси, я просто зазначу останні.

Напевно, в першу чергу, це був кейс про «закупівлю 150 тисяч жіночих зимових курток» Міноборони. Це був фейковий, взагалі, документ. Але все одно, люди відреагували так, що ось, «жіноча мобілізація буде», «це не просто так закуповують куртки».

Ми ж любимо конспірологічні теорії, тому це все, на жаль, теж працює. Також був кейс у Куп’янську. Начебто про «нестачу чоловіків в українському командуванні». І «українське командування відправило в Куп’янськ сім жінок на позиції на передовій». І, начебто, «ці позиції були залишені». Ну, абсолютно фейкова історія була.

І ось нещодавно, в жовтні 2026 року, начебто «вагітна військовополонена українська» була. Що ось, «наше командування настільки не цінує жінок», і тим паче, якщо вони там вагітні, «їх відправляють, так скажімо, на задачі, і їх забирають у полон».

Тобто, ви бачите, вони нічого не можуть нового придумати, вони просто повторюють. Це розраховано на людей, які не дуже знають, що взагалі відбувається у війську, яка там система погоджень, як виглядає перебування на позиціях і такі інші речі.

Ліза Кузьменко: Так. Але це ж не тільки щодо військовослужбовиць. Наприклад, щодо українок, які поїхали разом зі своїми дітьми, наприклад, рятуючись від війни, в ЄС, і там теж постійна пропаганда про те, що вони туди поїхали, «щоб знайти собі багатих чоловіків», про те, що вони всі «надають якісь там сексуальні послуги за гроші».

Тобто, ми бачимо, що Росія намагається працювати з різних сторін, і поляризуючи суспільство всередині, і навіть намагаючись розхитати цю ситуацію у країнах ЄС.

Анаїт Хоперія: Так, тому що вони все ж таки дискредитують в цілому. Є якийсь гранд-наратив, типу «дискредитація України за кордоном», дискредитація мобілізаційних якихось напрямів нашої роботи. І беруть специфічний сценарій. Так само, Лізо, ви сказали з приводу українок за кордоном, буквально нещодавно був діпфейк у Польщі, начебто «українки крадуть польських чоловіків».

Ліза Кузьменко: А от ми згадали діпфейки, і тут ми впевнені, що зараз наші слухачі і слухачки знають, що це таке, але от, можливо, більше розповісти про те, як, наприклад, штучний інтелект може використовувати різні відео і зображення для того, щоб поширювати оцю всю пропаганду.

Анаїт Хоперія: Ну, насправді, теж така проблематична тема, тому що зараз відео, які ми можемо спостерігати, вони настільки висококваліфіковані і високої якості, що люди іноді не можуть розрізнити, чи є це справжнє відео, чи ні. Іноді вкрадуть деякі справжні обличчя людей і накладають наративи, які їм потрібні, і розповсюджують в основному через Тік-Ток, але також і через інші соціальні мережі.

Так, ми це бачимо, таргетують, і мікротаргетинг до сих пір, він існує. І один, напевно, з найяскравіших кейсів, це коли ГО «Жінки в медіа», — TEXTY.ORG.UA розслідували якраз це питання, — коли було багато діпфейків, безпосередньо жіночих, саме щодо журналісток наших дуже популярних, і таким чином вони дискредитували різні теми. Одна з них якраз мобілізація, тобто те, що я кажу, — гранд-наративи, які Росія намагається за різними сценаріями просувати в наш інформаційний простір.

І завдяки якраз цій роботі ми теж зафіксували цю всю історію і спрацювали дуже злагоджено, чому я дуже радію. Понад 90 відео і 20 акаунтів було заблоковано і видалено. І якраз наші партнери в TikTok не те, щоб тільки видалили та й все, а й вони спрацювали таким чином, що ось ці дані допомогли їм налаштувати в подальшому блокування таких відео до того, як вони потраплять, грубо кажучи, «в ефір». І це дуже приємно.

Ліза Кузьменко: Про TikTok. Наскільки взагалі вдається зараз працювати з великими онлайн-платформами? Очевидно, колись у нас будуть вибори і ми теж побачимо ще більше засилля дезінформації, фейків, діпфейків саме в соцмережах, але ми не можемо нікуди дітися від того, щоб споживати контент з «телеграмів», WhatsApp і TikTok.

Анаїт Хоперія: 100% погоджуюсь. Медіаспоживання і те, що ми бачимо по соціологічних дослідженнях, тільки буде поширюватись і більше буде споживання саме через соцмережі. Так скажу, що з приводу онлайн-платформ, дивлячись на нашу ситуацію, про те, що ми до сих пір ще займаємося тим, що адаптуємо наше законодавство під європейське, щоб прийняти деякі міжнародні законодавчі акти, які допоможуть нам працювати напряму якраз з онлайн-платформами. Зараз у нас ситуація досить непогана, тому що насправді наші установи і партнери досить гнучкі в тому плані, що вони відкриті до співпраці.

Безпосередньо, якщо казати про Центр протидії дезінформації при РНБО, то ми працюємо з Google, ми працюємо з TikTok, у нас прямі контакти і ми є trusted partners. І до нас дослухаються. Звісно, у кожного є правила, політики, які ми маємо враховувати.

Однак іноді можуть відмовити в якихось питаннях, але ми надаємо завжди багато даних, дата-сети з поясненням наслідків, чому той чи інший контент може порушити наше законодавство. І в принципі вони відкриті до співпраці. Звісно, є різні історії про Telegram, ми всі прекрасно розуміємо.

Ліза Кузьменко: По «телеграму» ми не знаємо з ким говорити, правильно?

Анаїт Хоперія: Абсолютно. Чесно, ми направляли листи офіційні і так далі. Нуль відповіді. І так скажу, хоч «з чортом лисим», але ми намагаємося сконтактувати для того, щоб якимось чином мати оцю співпрацю між такими платформами. Тому що, як ви казали, це споживання повсюди, і в нас країна все споживає, і нам треба співпрацювати…

Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше!


Цей матеріал створений за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку Уряду Великої Британії; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися