Велике переселення мусульман-рохінджа на безлюдний острів: чому правозахисники критикують за це уряд Бангладеш?

Велике переселення мусульман-рохінджа на безлюдний острів: чому правозахисники критикують за це уряд Бангладеш?

4 грудня уряд Бангладеш розпочав кампанію з переселення на віддалений від материка і до цього часу безлюдний острів у Бенгальській затоці представників народності рохінджа, які мешкають в жахливих умовах в таборі для біженців в окрузі Кокс-Базар на кордоні з М’янмою.

У п’ятницю, у рамках першої фази переселення на острів Башан Чар відправили понад 1600 людей. Всього Дакка має намір переселити туди близько 100 тисяч біженців мусульман-рохінджа, інформує AFP.

Башан Чар, перекладається як «плавучий острів», — це частина суші у Бенгальській затоці, яка утворилася близько 20 років тому з намитого мулу. Він розташований приблизно за 60 км від портового міста Бангладеш — Читтагонг і має площу майже 39 квадратних кілометрів. Ідея заселити острів людьми, які втікаючи від переслідувань та етнічних чисток у М’янмі заполонили материкову частину Бангладеш, виникла кілька років тому.

Башан Чар у Бенгальській затоці

Відтоді уряд країни витратив майже 400 млн доларів, щоб побудувати там мережу притулків для біженців.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

За інформацією командира ВМС Бангладеш і директора проєкту по переселенню Абдулли Аль Мамуна Чоудхурі, на острові збудували понад 1400 будинків та 120 притулків. Кожен може вмістити від 800 до 1000 людей.

Укриття звели вище на кілька метрів від рівня землі «на випадок будь-яких циклонів», також вони витримують вітер до 260 кілометрів на годину.

«Є дві лікарні на 20 місць кожна, амбулаторії, медперсонал і три школи. Ми готові в усіх аспектах, дбаємо про їжу, медичні послуги, безпеку», — додав Чоудхурі.

Нові притулки для біженців

Правозахисники виступають проти

Однак, правозахисники та міжнародні організації критикують такий крок бангладеського уряду. Вони занепокоєні тим, що острів є незаселеним, розташований низько над рівнем моря, частково затоплюється водою у сезон мусонів та страждає від циклонів, які спустошують регіон. А отже, є небезпечним для людей.

Так, представники Human Rights Watch охарактеризували умови на острові як «бідні». Група занепокоєна тим, що біженцям там можуть відмовити у свободі пересування на материк, стабільних джерелах до засобів існування і освіти.

Також незрозуміло, яку роль, якщо таку матимуть, дозволять виконувати гуманітарним організаціям.
У Міжнародній групі з захисту біженців наголосили, що переселення було «недалекоглядним і нелюдським» і його слід припинити.

«Без відповідних оцінок та адекватної інформації для біженців про умови на острові цей крок є небезпечним масовим силовим затриманням народу рохінджа, і порушує міжнародні зобов’язання з прав людини», — сказав Даніель Салліван, старший захисник з прав людини групи, пише CNN.

В ООН заявили, що взагалі не брали участі у підготовці та мали «обмежену інформацію» щодо переїзду рохінджа. А мали б отримати доступ до острова, щоб оцінити технічні та безпекові умови.

«Уряд Бангладеш ігнорує обіцянку, дану ООН не переселяти біженців на острів Бхасан Чар, допоки гуманітарні експерти не дадуть «зелене світло», — заявив Бред Адамс, директор Human Rights Watch в Азії.

«Якби уряд був справді впевнений у придатності проживання на острові, все відбувалося б прозоро, без поспіху і не в обхід технічних оцінок ООН», — додає він.

Окрім того, правозахисники стверджують, що чимало рохінджа силою змусили погодитись на переїзд.

У Human Rights Watch кажуть, що близько десяти сімей заявили, що їхні імена є у списку охочих поїхати, але вони згоди на це не давали. Є повідомлення, що деякі біженці зі списку втекли через страх перед примусовим переселенням.

Прессекретар ООН Стефан Дюжаррік заявив, що з таборів «лунали повідомлення про тиск щодо переїзду» або взагалі передумали це робити.

«Якщо так, їм слід дозволити лишитися в таборах у Кокс-Базарі», — додав він.

Цю інформацію виданню AFP підтвердили і члени сімей тих, кого відправили на острів.

«Вони нещадно били мого сина і навіть вибили зуби, щоб той погодився на переїзд», — поділилася 60-річна Суфія Хатун, яка прийшла проводжати сина та ще п’ятьох родичів.

Із іншого боку, як пише місцеве бангладеське видання Dhaka Tribune, кілька людей, які вже прибули на острів, розповіли журналістам, що їх влаштовують умови і вони рекомендуватимуть родичам переїхати під час другої фази переселення.

«Ми щасливі. Я ніколи не уявляв, що на нас чекає таке хороше місце з такою кількістю об’єктів… перше, що я зробив, зателефонував родичам і друзям по приїзду і заохотив їх приїхати», — сказав по телефону Саєд Улла.

«Ніхто не примушував нас приїжджати сюди. Я приїхав сюди добровільно. Всі охоче прийдуть сюди, як тільки побачать усі ці об’єкти… Дякуємо Аллаху, що отримали більше, ніж думали», — розповів інший 30-річний чоловік, який прибув у Бхашан Чар із дружиною і дітьми.

Позиція уряду Бангладеш

Влада Бангладеш стверджує, що процес переселення був і буде добровільним. У МЗС країни назвали такі претензії «брехнею» і зауважили, що умови життя на острові «набагато кращі», ніж у таборах.

У відомстві підкреслили, що на острові для біженців подбали про належну інфраструктуру, безперебійне постачання прісної води, електрику, телекомунікаційні послуги, центри відпочинку для дітей, мечеті тощо.

На відміну від імпровізованих конструкцій таборів у Кокс-Базарі, помешкання в Бхашан Чар міцно побудовані, мають бетонний фундамент, який може протистояти стихійним лихам.

В уряді кажуть, що пішли на такий крок з переселенням ще й тому, що існує реальна загроза смерті людей через зсуви у дуже перенаселеному Кокс-Базарі. Адже там стихійно проживає мільйон біженців і ще кілька тисяч народжується щорічно. Окрім того, вони часто потерпають від нападів екстремістів та банд наркоторговців.

Табір у Кокс-Базарі

«Рохінджа є громадянами М’янми, і вони мають повернутися додому. Уряд Бангладеш робить все можливе для безпеки людей, яких тимчасово прихистили у Бангладеш», — йдеться у заяві Міністерства закордонних справ країни, передає Dhaka Tribune.

У Бангладеш закликали і правозахисників докласти зусиль для створення сприятливого середовища в М’янмі для швидкої та безпечної репатріації рохінджа до країни походження.

Бекграунд конфлікту

Народність рохінджа – це етнічна група, яка проживає у штаті Ракхайн у М’янмі. На відміну від більшості корінного населення країни, які є буддистами, вони сповідують іслам. Влада М’янми називає їх нелегалами і відмовляє у наданні громадянства.

У серпні 2017 року між армією М’янми та бойовиками з «Армії порятунку рохінджа Аракана» (АРСА) сталися серйозні сутички внаслідок яких були вбиті як поліцейські, так і мирні жителі. Доступ журналістів до цієї провінції вкрай обмежений, тому важко підтвердити чи спростувати цифри щодо насилля і смертей, які відбувалися там.

Ці події спровокували величезний потік біженців мусульман-рохінджа у сусідню Бангладеш. Світова спільнота звинуватили владу М’янми у їхньому геноциді. Очільниця М’янми Аун Сан Су Чжи, яка отримала в 1991 році Нобелівську премію миру, зауважила, що армія захищала країну від озброєних бунтівників. За її словами, нині країна переживає внутрішній військовий конфлікт.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини