Кількість референдумів на рік необмежена, перший можна провести вже цьогоріч — Стефанчук

Всеукраїнський референдум після підписання законопроєкту президентом можна провести вже у цьому році. Кількість референдумів, які можна проводити на рік – необмежена. Обмежена лише кількість питань – на голосування можна винести лише одне питання.

Про це у коментарі Громадському радіо розповів перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук:

«Я щиро сподіваюсь, що найближчим часом президент Володимир Зеленський підпише законопроєкт і він стане реальністю. Зібрати референдум можна буде одразу після цього. Повторюю: це проведення референдуму залежить лише від ініціативи населення, а не від волі президента чи Верховної Ради».

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Він пояснив: для проведення референдуму з-поміж виборців мають обрати 60 людей, які увійдуть до ініціативної групи. Критеріїв відбору майже немає. Головне, щоб ці люди на момент обрання мали право голосу.

«Цих людей мають обирати на зборах громадян України за участі 300 виборців, які й мають висунути ініціативну групу. Потім ініціативна група проводить відповідні реєстраційні процедури у Центральній виборчій комісії й починає збирати підписи для ініціювання референдуму.

Уже ЦВК має слідкувати за тим, щоб ці три мільйони підписів давали українці, які дійсно є у реєстрі виборців тощо. Це великі складні бюрократичні процедури, але вони прописані й на рівні Виборчого кодексу, і на рівні законодавства. Тобто відповідальності щодо людей, які підписуються, на Центрвиборчкомі», – каже перший віцеспікер Ради Руслан Стефанчук.

Ініціативна група формує одне конкретне питання, яке за потреби розглядає Конституційний суд на предмет того, чи не суперечить питання Конституції. Загалом для ініціювання референдуму потрібно щонайменше 3 мільйони підписів – їх ініціативна група має зібрати протягом 90 днів.

При цьому у кожній області підписатися мають щонайменше 100 тисяч виборців. Рішення ж народу, прийняте на референдумі, одразу імплементується й не потребує додаткового ухвалення будь-якого органу влади.

«Ми виходили з того, що будь-який референдум має одразу впроваджуватися або мати обов’язковість його впровадження через відповідні нормативні акти. Саме тому деякі питання не можуть виноситися на референдум.

Йдеться про питання податків, бюджету, амністії чи питання, якими опікуються правоохоронці, прокуратура чи суд. А також про ті питання, що можуть суперечити Конституції, підривати захист прав людини, незалежність, суверенітет чи територіальну цілісність України, – пояснює Стефанчук. – Якщо ж народ висловився щодо якогось питання стосовно якого ще немає рішення, то Кабінет міністрів за пів року має розробити відповідний законопроєкт з цього питання і внести на розгляд Ради. Логіка в обох випадках одна – у нас не буде консультативних референдумів, бо щонайменше це дуже затратна подія».

Він пояснив, що проведення одного такого референдуму коштуватиме бюджету близько 2 мільярдів гривень. Спочатку референдум проводитимуть як звичайні вибори: люди приходитимуть на дільниці та голосуватимуть.

Читайте та слухайте також: Чи може референдум стати загрозою нацбезпеці: нардепи та експерти про законопроєкт

За тим, скільки прийшло людей та чи не порушують вони правила голосування, стежитимуть спостерігачі. Референдум визнається дійсним тільки якщо на нього прийшли понад половина виборців – 50%+1 виборець. Це, за словами нардепа, своєрідний запобіжник від випадкових голосувань.

Нагадаємо, 26 січня Верховна Рада схвалила у другому читанні закон про народовладдя через всеукраїнський референдум, йдеться про законопроєкт №3612.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS