Суд щодо обрання Тупицькому запобіжного заходу перенесли на 15 квітня

Печерський районний суд міста Києва переніс засідання з обрання відстороненому главі Конституційного суду Олександру Тупицькому запобіжного заходу на 15 квітня.

Про це у коментарі журналістам повідомив прокурор Олексій Донський, передає Укрінформ.

«Засідання перенесли на 15 квітня на 10 годину», — сказав він, та зазначив, що Тупицький у середу знову не з’явився на судове засідання.

«Ним були надані документи, датовані 2018 та 2019 роками, щодо хвороби його матері, і він посилався на те, що начебто у матері відбувся невідкладний стан, у зв’язку з чим він виїхав за місцем проживання матері. Ми у даному випадку виходимо з того, що аналогічні документи, ті самі довідки 2018-2019 років, підозрюваний надавав і раніше у обґрунтуванні начебто поважності причин неявки до органу досудового розслідування. Це було кілька місяців тому, коли йому мало бути здійснено повідомлення про підозру. Він нібито у зв’язку із погіршенням стану здоров’я матері тоді не з’явився, а у подальшому у всіх своїх скаргах і клопотаннях посилався на те, що у той день він знаходився на робочому місці у КСУ», — розповів прокурор.

За його словами, якби мав місце той невідкладний стан, на який він посилається, то у випадку такого невідкладного стану завжди викликається «швидка», а «швидка» завжди залишає карту виїзду вдома.

«Тобто, якби ці обставини мали місце, то сторона захисту могла б надати цю карту виїзду і цим підтвердити, що обставини, пов’язані зі станом здоров’я матері, дійсно відбулися. Цього не було, тобто жодних документів, які б підтверджували ці обставини, не було. Але було надано розпорядження на бланку голови КСУ, датоване сьогоднішнім днем, що він нібито відбуває у відпустку», — каже Донський.

Щодо інформації, яку надав захист Тупицького на минулому засіданні, що він нібито не міг зайти в суд, бо там щось загрожувало його безпеці, прокурор сказав, що сторона обвинувачення надала суду інформацію від Управління держохорони про те, що його взагалі не було під судом, і його життю загрози не було.

«Заважаючи на всі ці обставини, ми ставили перед судом питання про застосування приводу. Але суд не прийняв рішення про привід, і засідання було перенесено», — розповів прокурор.

Донський пояснив, що відповідно до норм КПК, клопотання про застосування запобіжного заходу не може бути розглянуто без підозрюваного.

• Наприкінці грудня 2020 року слідчі ДБР оголосили підозру Олександру Тупицькому у порушенні ч. 2 ст. 384, ст. 386 ККУ (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань). Справа стосується приватизації Зуївського енергомеханічного заводу в Донецькій області. Прокуратура звернулася до суду з клопотанням обрати Тупицькому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45 тисяч гривень, а також зобов’язати його не відвідувати будівлю Конституційного Суду, носити електронний браслет, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, здати на зберігання документи для виїзду за кордон, не утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, серед яких є працівники Секретаріату КС.

27 березня президент Володимир Зеленський скасував указ про призначення Олександра Тупицького й Олександра Касмініна суддями Конституційного суду. Тупицький оскаржив у Верховному суді указ Зеленського про звільнення.

17 березня судді КСУ перенесли спеціальні пленарні засідання, на яких мали розглянути дисциплінарні проступки голови суду Олександра Тупицького та його заступника Сергія Головатого.

Президент Володимир Зеленський видав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, тобто до 28 березня. Водночас у КСУ заявили, що указ президента є «юридично нікчемним». Представник президента заявив, що заява КСУ сама є юридично нікчемною, а Тупицький все ж відсторонений.

19 січня на сайті КСУ повідомляли, що управління держохорони суду не пускало Тупицького в приміщення суду.

28 лютого Зеленський продовжив відсторонення ще на місяць. На період відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького на засіданнях Великої палати суду головує його заступник Сергій Головатий.

У жовтні 2020 року ДБР повідомляло про відкриття кримінального провадження проти Тупицького за фактами державної зради та незаконного відчуження земельної ділянки на території Криму за законами Росії.

Конституційний суд України на закритому засіданні 27 жовтня 2020 року з подання депутатів від ОПЗЖ визнав невідповідними Конституції два пункти антикорупційного законодавства. Зокрема, КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновників і депутатів, залишивши в силі адміністративну та дисциплінарну.

Також КСУ проголосував за визнання неконституційними повноваження Національного агентства по запобіганню корупції (НАЗК). Після цього рішення суду НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій.

29 жовтня Зеленський заявив, що попри рішення Конституційного суду, система електронного декларування в Україні працюватиме. 30 жовтня НАЗК відкрило доступ до реєстру е-декларацій.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS