Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Росія атакує не лише мости, а й систему життєзабезпечення Києва, — експерт

Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

Російські війська під час масованих атак на Київ намагаються пошкодити не лише транспортну логістику, а й інженерні комунікації, прокладені під мостами. Зокрема, йдеться про трубопроводи питної води, тепломережі та лінії зв’язку. Водночас удари по ТЕЦ і підстанціях створюють додаткові ризики для електро- та теплопостачання столиці й інших регіонів України.

Про це в етері Громадського радіо розповів енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв.

За словами експерта, російські атаки на мости мають значно ширші наслідки, ніж порушення транспортного руху. Адже під цими спорудами проходять важливі комунікації, від яких залежить робота міського господарства.

«Мости — це складні інженерні споруди, під якими розташовані трубопроводи з питною водою, тепломережі, лінії зв’язку та інші комунікації. Тому, коли ворог б’є по мостах, він завдає удару не лише по логістиці. Він одночасно створює загрозу для житлово-комунального господарства та міської енергетики», — пояснив Станіслав Ігнатьєв.

Він навів приклад Києва, де через мостові переправи проходять важливі мережі водо- і теплопостачання. Зокрема, питна вода, підготовлена на лівому березі, постачається через дві мостові переправи. Тепломережі також з’єднують різні частини міста.

«Наприклад, питна вода, яку готують на лівому березі, постачається через два мости. Є також теплотраси: з правого берега тепло від ТЕЦ-5 іде в напрямку Харківського житлового масиву, а від ТЕЦ-6 — під Північним мостом у бік Оболоні. Крім того, там проходять різні кабельні лінії, зв’язок та інші комунікації. Тобто це велика інженерна споруда, і її пошкодження може мати наслідки для багатьох систем життєзабезпечення міста», — зазначив експерт.

Ігнатьєв повідомив, що під час останньої атаки російські війська вдарили двома балістичними ракетами по комунальній ТЕЦ-5. Унаслідок цього виникла аварійна ситуація з теплопостачанням. Також під удар потрапила підстанція поблизу ТЕЦ-5.

За словами експерта, після ураження підстанції лівий берег столиці на короткий час залишився без електропостачання. Однак завдяки роботі захисту та перемиканню обладнання подачу електроенергії вдалося відновити.

«Ворог ударив двома балістичними ракетами по комунальній ТЕЦ-5. Є влучання, виникла певна аварійна ситуація з теплопостачанням. Потім він атакував підстанцію біля ТЕЦ-5. Я бачив, як буквально за секунду лівий берег занурився в темряву. Спрацював захист на трансформаторі станції, фахівці здійснили перемикання, і електроенергія знову пішла в домівки киян», — розповів Ігнатьєв.

Водночас, за його словами, проблемою стало пошкодження резервних джерел живлення. Зокрема, нещодавно під обстріл потрапила Трипільська ТЕС, яка забезпечувала резервне електроживлення для Києва.

Експерт також нагадав про атаки на Бурштинську ТЕС в Івано-Франківській області. Через пошкодження енергетичних об’єктів у регіоні запроваджували жорсткі аварійні графіки відключень. Які, за його словами, тривали й на момент розмови.

Під ударом опинилася і Добротвірська ТЕС на Львівщині, що також вплинуло на ситуацію з електропостачанням у регіоні.

Окрему увагу Ігнатьєв звернув на удари по підстанціях напругою 750 і 330 кВ. Саме вони забезпечують передачу електроенергії від великих генерувальних об’єктів до регіональних мереж.

За його словами, важливу роль для столиці відіграє вузол, через який передається електроенергія від Рівненської АЕС. Також резервне живлення від Хмельницької АЕС.

«Це головний місток між Рівненською атомною електростанцією, яка зараз є одним з основних джерел електропостачання для столиці. Та Хмельницькою АЕС, яка може забезпечувати резервне живлення. Через цю підстанцію проходить енергія, там знижується напруга, після чого її передають на Київське енергетичне кільце. Це дуже важливий вузол для стабільного електропостачання міста», — пояснив експерт.

Водночас він зауважив, що такі об’єкти мають різні рівні захисту. Найдорожче обладнання — трансформатори — захищають особливо ретельно. Відкрите розподільче обладнання повністю сховати під землю неможливо. Оскільки воно потребує охолодження атмосферним повітрям.

«Ми бачимо, що по цих об’єктах регулярно летять «Кинджали», «Циркони» та інші засоби ураження. Але підстанції продовжують працювати. Звісно, уламками пошкоджується відкрите обладнання, яке неможливо закопати під землю, адже воно має охолоджуватися повітрям. Проте його можна відносно швидко відновити, і воно не настільки дороге, як трансформатори», — зазначив Ігнатьєв.

За його словами, важливу роль відіграє наявність аварійного запасу обладнання.

Зокрема, окремі критично важливі вузли зберігають за кордоном, звідки їх можна швидко доставити в Україну.

Експерт також повідомив про чергову атаку на відкритий розподільчий пристрій Хмельницької атомної електростанції. Після удару енергетики перемкнули обладнання за аварійною схемою, і об’єкт продовжив роботу.

«Сьогодні ворог знову вдарив по відкритому розподільчому пристрою Хмельницької атомної станції. Його перемкнули за аварійною схемою, і система продовжила працювати. Це вже другий такий випадок за останні три тижні. Важливо розуміти, що ці об’єкти належать не самій атомній станції, а «Укренерго». Вони розташовані на десятках гектарів, тому накрити їх чи повністю сховати під землею практично неможливо», — розповів Ігнатьєв.

Ще одним важливим енергетичним вузлом, який намагалися атакувати російські війська, експерт назвав Мукачівську підстанцію на Закарпатті. Раніше вона мала назву «Мир».

За словами Ігнатьєва, через цей об’єкт проходить значна частина імпорту електроенергії в Україну. Зокрема, завдяки йому електропостачання отримують Закарпатська, частково Львівська та Івано-Франківська області.

«Ворог намагався вдарити по підстанції, яка раніше символічно називалася «Мир», а після початку повномасштабної війни отримала назву Мукачівська. Через неї проходять дві третини всього імпорту електричної енергії. Фактично Закарпаття, а також частково Львівська та Івано-Франківська області отримують електроенергію завдяки цьому імпортному напрямку. Тому це надзвичайно важливий об’єкт для енергосистеми», — пояснив експерт.

Ігнатьєв вважає, що в Україні є приклади якісного захисту енергетичної інфраструктури, однак ситуація з окремими об’єктами залишається проблемною.

Він згадав про підземну підстанцію, яку почали будувати в Одеській області ще на початку повномасштабного вторгнення за кошти Європейської комісії. Однак проєкт не завершили.

За словами експерта, тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв у Верховній Раді про намір закрити проєкт через неефективне використання ресурсів підрядниками.

«В Одеській області будували першу в Європі підземну підстанцію. Там проводили великі земляні роботи, заливали конструкції бетоном, а фінансування надходило від Європейської комісії. Але проєкт, на жаль, не завершили. Пам’ятаю, як тоді пан Шмигаль, ще будучи прем’єр-міністром, на засіданні Верховної Ради. Де були присутні європейські посли, заявив, що цей проєкт планують закривати, оскільки ресурс використовувався неефективно через підрядників», — розповів Ігнатьєв.

Він також звернув увагу на ситуацію із захистом підстанцій у Київській області. За його словами, на деяких об’єктах роботи з облаштування захисних споруд зупинилися або виконані неякісно.

Водночас експерт зауважив, що не всі конструкції, які можна побачити на фотографіях пошкоджених об’єктів, призначені для захисту старого обладнання. Частина з них може готуватися під встановлення нових трансформаторів.

«У Київській області була ситуація, коли підрядники заходили на об’єкти, отримували кошти, але роботи не були виконані належним чином. Є проєкти, які зупинилися, зокрема в Одесі та Київській області. На фотографіях можна побачити конструкції, які, ймовірно, готували під новий трансформатор. Старий трансформатор уже немає сенсу переміщувати, можливо, планують закупити новий і захищати саме його. Але є й випадки, коли роботи справді виконані неякісно та залишилися незавершеними», — зазначив він.

Експерт наголосив, що відповідальність за захист енергетичних об’єктів розподілена між державою, приватним бізнесом та органами місцевого самоврядування.

Зокрема, великі державні об’єкти перебувають у сфері відповідальності державних компаній, серед яких «Укренерго». Приватні енергетичні підприємства мають організовувати захист власної інфраструктури, а за комунальні ТЕЦ відповідають територіальні громади.

«Є різні рівні відповідальності. Перший — державний, коли йдеться про великі об’єкти. Це, зокрема, «Укренерго» та інші державні компанії. Другий рівень — великі приватні підприємства. І є муніципальний рівень. Наприклад, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — це власність територіальної громади Києва. Відповідно, комунальне підприємство та місто мають самостійно визначати рівень необхідного захисту й забезпечувати його за кошти громади. Якщо ми сплачуємо податки в місті, то за ці кошти мають захищати й такі об’єкти», — пояснив Ігнатьєв.

За оцінкою експерта, комплексне відновлення та перебудова української енергетичної системи потребуватиме близько 35 млрд доларів.

Водночас він наголосив, що фінансування має надходити з різних джерел залежно від форми власності підприємств. Для державних компаній це передусім державні кошти, тоді як приватний бізнес може залучати кредити, гранти та інші програми підтримки.

«Щоб відновити й перебудувати українську енергетику комплексно, за оцінками експертного середовища, потрібно близько 35 мільярдів доларів США. Але йдеться не просто про відновлення того, що було зруйновано. Ми маємо побудувати нову енергетику. Для державних компаній це передусім державне фінансування, приватні підприємства можуть залучати кредити. Використовувати грантові програми та спеціальні пропозиції щодо енергетичного обладнання», — зазначив він.

Як приклади успішної енергетичної децентралізації Ігнатьєв навів окремі українські громади, які розвивають власну генерацію та створюють можливості для взаємного резервного живлення.

Зокрема, він згадав Чортків на Тернопільщині та Долину на Івано-Франківщині.

За його словами, у Долині фактично створили енергетичний острів, у якому окремі об’єкти можуть допомагати один одному з електропостачанням.

«Є громади, які активно використовують можливості для розвитку власної енергетики. Наприклад, у Чорткові встановлюють сонячні електростанції та залучають різні програми підтримки. А Долина на Івано-Франківщині фактично створила один із перших енергетичних островів серед невеликих міст. Там окремі об’єкти можуть допомагати один одному з електропостачанням. Це дуже правильний і позитивний підхід», — розповів експерт.

Ігнатьєв також звернув увагу на зміну російської тактики атак по Києву та Київській області. За його словами, ворог продовжує бити по великих підстанціях, зокрема в Наливайківці, але тепер атакує й об’єкти обленерго, які забезпечують електроенергією міста та інші населені пункти області.

Експерт припускає, що через це ситуація з електропостачанням може залишатися нестабільною навіть після проведення ремонтів.

Окремою проблемою він назвав теплопостачання. Зокрема, за його словами, близько 1100 будинків Києва, у яких мешкають приблизно 318 тисяч людей, залежать від Дарницької ТЕЦ, яка зазнала руйнувань.

«У мене також зникло опалення, і це пов’язано з ударом по ТЕЦ-5. Є ще близько 1100 будинків, підключених до Дарницької ТЕЦ, яка розбита. Її приватний власник, який живе в Австрії, ремонтує об’єкт власними силами. Фактично йдеться про 318 тисяч мешканців Києва, які можуть не мати стабільного теплопостачання. Водночас проводиться робота з перемикання систем, створюються додаткові можливості, щоб забезпечувати людей теплом», — розповів Ігнатьєв.

Він зауважив, що київська система теплопостачання значною мірою залежить від двох великих теплоелектроцентралей — ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які Росія систематично атакує.

За словами експерта, відновлення теплопостачання після ударів значною мірою залежить від роботи ремонтних бригад. Зокрема зварників, які оперативно відновлюють пошкоджені котли та трубопроводи.

«Дві великі ТЕЦ постійно зазнають ударів, і фактично зараз робота київської системи теплопостачання багато в чому тримається на кількох десятках кваліфікованих зварників. Вони постійно ремонтують котли, відновлюють пошкоджені ділянки та переводять обладнання на інші схеми роботи. Після ремонту подають пару, прогрівають систему, і люди знову отримують тепло. Але щойно вдається відновити роботу, ворог може завдати нового удару», — зазначив Ігнатьєв.

Він також звернув увагу на те, що після появи диму над відремонтованими об’єктами іноді знову відбуваються атаки. На його думку, це може свідчити про те, що росіяни отримують інформацію про відновлення роботи енергетичної інфраструктури.

Окремо експерт пояснив, що стабільність теплопостачання залежить не лише від роботи великих ТЕЦ, а й від стану внутрішньобудинкових систем.

Зокрема, у сучасних висотках відповідальність за циркуляцію теплоносія, роботу насосного обладнання та водопостачання часто лежить на ОСББ або керуючих компаніях.

«Система теплопостачання та водопостачання спочатку розраховувалася на забудову переважно п’яти-дев’ятиповерховими будинками. Тоді не було такої кількості висоток. Зараз у будинках, які мають більше ніж дев’ять поверхів, виникають додаткові технічні питання. Відповідальність комунального підприємства зазвичай закінчується на межі балансової належності — на загальнобудинковому лічильнику. А далі підняти теплоносій на верхні поверхи, забезпечити роботу насосів і нормальну циркуляцію води має керуюча компанія або ОСББ», — пояснив Ігнатьєв.

Він додав, що під час тривалих відключень електроенергії особливо важливо мати резервне живлення для насосних груп. Саме тому мешканцям багатоквартирних будинків варто заздалегідь подбати про генератори або акумулятори.

«Я довго пояснював мешканцям свого будинку, що насосна група має працювати або від генератора, або від акумуляторів. Зрештою ми всі разом скинулися та придбали акумулятор. Це важливо, тому що навіть якщо комунальне підприємство подало тепло до будинку, без електрики внутрішня система може не забезпечити його нормальну циркуляцію. Тому ОСББ та керуючі компанії мають думати про резервне живлення заздалегідь», — розповів експерт.

За його словами, для придбання такого обладнання можна використовувати державні програми підтримки та механізми розтермінування платежів.

Ігнатьєв вважає, що навіть після завершення війни Україна не зможе швидко повернутися до довоєнної моделі енергопостачання. Адже зруйновані генерувальні потужності неможливо відновити миттєво, а будівництво нових потребує часу та значних інвестицій.

Тому генератори, акумулятори та локальні джерела електроенергії залишатимуться необхідними для бізнесу й домогосподарств.

«Ми маємо звикнути жити в країні генераторів щонайменше три-п’ять років, а можливо, і довше. Треба розуміти, що після завершення війни ситуація не зміниться миттєво. Не з’являться одразу нові гігавати потужностей замість тих, які ворог зруйнував. Те, що зараз будується, значною мірою створює бізнес. Тому генератори та інші резервні джерела живлення ще довго будуть частиною нашого повсякденного життя», — наголосив експерт.

Він також зауважив, що нині Державна служба з надзвичайних ситуацій змушена враховувати умови війни та не завжди застосовувати до тимчасового розміщення генераторів усі вимоги, які діяли б у мирний час. Однак після завершення бойових дій підприємцям доведеться належно облаштувати місця зберігання обладнання та пального.

«Зараз бізнес купує генератори, щоб просто вижити й продовжувати працювати. Але потрібно розуміти, що це обладнання має бути правильно розміщене, а пальне — зберігатися відповідно до вимог. Після завершення війни до підприємців знову приходитимуть перевірки ДСНС, податкової служби та інших органів. Тому варто вже зараз думати не лише про те, як забезпечити себе електроенергією, а й про те, як правильно організувати роботу з цим обладнанням на перспективу», — пояснив Ігнатьєв.

На його думку, для розвитку нової енергетики Україні також необхідно відновлювати довіру інвесторів до держави. Адже саме приватний бізнес зараз активно вкладає кошти в будівництво нових генерувальних потужностей, зокрема для забезпечення власних потреб.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися