Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Юрчишин пояснив, чому депутати гальмують антикорупційну стратегію

Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--

Антикорупційна стратегія може з’явитися на порядку денному парламенту наступного тижня. Її ухвалення до кінця 2026 року є необхідним не лише для продовження реформ, а й для належного фінансування передбачених ними змін.

Про це в етері Громадського радіо розповів народний депутат фракції «Голос», голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

За його словами, одна з причин опору частини парламентарів полягає в тому, що вони сприймають антикорупційну стратегію крізь призму власної відповідальності за можливі порушення.

«Чому зараз є проблема з ухваленням антикорупційної стратегії? Передусім тому, що частина моїх колег намагається приміряти всі положення, які вона пропонує, насамперед на себе. І коли вони бачать навіть саму назву «антикорупційна стратегія», то сприймають її в штики. Ми розуміємо, чому так відбувається, особливо на тлі останніх корупційних справ і вироків щодо народних депутатів», — зазначив Ярослав Юрчишин.

Як приклад він навів вирок народному депутату Сергію Кузьміних, якого Вищий антикорупційний суд засудив до 3,5 років позбавлення волі у справі про хабарництво. За словами Юрчишина, такі випадки демонструють, чому частина парламентарів може негативно сприймати посилення антикорупційних механізмів.

Водночас депутат наголосив, що відмовитися від ухвалення документа парламент не може.

«Це наш план Б. Законодавство передбачає, що кожні п’ять років ми маємо розробляти й затверджувати на рівні парламенту перелік кроків. Які запобігатимуть поширенню корупції в різних сферах. Ідеться про цілком практичні речі. Електронні черги в медичних закладах, прозоріші процедури закупівель, конкурси на державну службу з рівним доступом для людей, які хочуть працювати в державних органах. Також це прозора процедура добору кандидатів на посаду генерального прокурора через незалежну конкурсну комісію», — пояснив він.

Юрчишин уточнив, що за такої процедури президент обиратиме не довільного кандидата. А одного з найкращих претендентів, запропонованих незалежною комісією.

«Ми розуміємо, що це не обов’язково буде на 100% людина президента, але це має бути на 100% генеральний прокурор України. Я переконаний, що антикорупційну стратегію потрібно ухвалити ще до кінця цього року», — додав народний депутат.

Окремо Юрчишин звернув увагу на позицію європейських партнерів. За його словами, ухвалення антикорупційної стратегії вже не є просто рекомендацією в межах співпраці з Україною. Цю вимогу пов’язали з фінансовою підтримкою.

Він наголосив, що йдеться не про військову допомогу, а про кошти, які мають спрямовуватися на реформи та важливі суспільні потреби.

«Хочу окремо наголосити: це не про допомогу нам зброєю чи технологіями, які спрямовані на нашу обороноздатність. Це гроші на реформи, соціальні потреби, освіту, культуру. Тобто на ті напрямки, для яких під час війни дуже складно знаходити фінансування. Саме тому антикорупційна стратегія має бути в порядку денному вже наступного тижня», — сказав Юрчишин.

Він зауважив, що документ уже кілька тижнів періодично з’являється в порядку денному Верховної Ради, а потім зникає.

«Ми підходимо до кінця року, а кошти, про які ми домовилися з європейськими партнерами та які закріплені за цим напрямком, у разі затримки в кращому випадку перенесуть на наступний рік. В гіршому — їх можуть просто перерозподілити в Європейському Союзі на інші потреби. Тому, хоч би як частину моїх колег лякала сама згадка про антикорупцію, це рішення все одно доведеться ухвалювати», — наголосив депутат.

Він також додав, що проєкт стратегії готували за участю Національного агентства з питань запобігання корупції та понад сотні експертів із різних галузей. Зокрема лісового господарства, транспорту й енергетики.

«Стратегія вже фактично почала реалізовуватися, а її підготовка була дуже ґрунтовною. НАЗК залучило до роботи понад сотню експертів із різних сфер. Тому документ не можна розглядати як щось абстрактне чи непропрацьоване. Так, окремі положення можуть бути неприємними для деяких колег. Але їм усе одно доведеться за нього голосувати. І що швидше це відбудеться, то краще», — зазначив Юрчишин.

Юрчишин не став гарантувати, що парламенту точно вистачить голосів для ухвалення документа. Водночас він переконаний, що політики, які підтримують європейську інтеграцію України, мають проголосувати за нього.

За його словами, в українському суспільстві є значний запит на реальну боротьбу з корупцією, тому відмова підтримати стратегію матиме політичні наслідки.

«Я не можу на сто відсотків гарантувати результат голосування. Але можу гарантувати, що я, фракція «Голос» і значна частина колег, які справді дбають про євроінтеграцію, за цю стратегію проголосують. Чи знайдеться достатньо голосів, якщо її внесуть до порядку денного? Я вважаю, що так. Адже жоден відповідальний політик, який думає про своє політичне майбутнє, не зможе просто не підтримати антикорупційну стратегію», — сказав депутат.

Він додав, що виборці не зрозуміють відмови від такого рішення незалежно від того, до якої політичної сили належить народний депутат.

«Є величезний суспільний запит на ефективну боротьбу з корупцією. Останні справи НАБУ, зокрема «Мідас», «Феміда», «Карфаген» у всіх його проявах, чітко демонструють, що в нас є проблема. Ми з нею, загалом, досить непогано боремося, але стратегічний підхід однозначно необхідний», — пояснив Юрчишин.

Водночас однією з головних перешкод він назвав нездатність монобільшості самостійно забезпечити необхідну кількість голосів.

За словами депутата, формально у фракції «Слуга народу» близько 228 парламентарів, тоді як мінімальна кількість для більшості становить 226. Однак останнім часом, за його спостереженнями, монобільшість не демонструє навіть 190 голосів.

Це змушує представників влади домовлятися з іншими парламентськими групами та фракціями. У результаті, за словами Юрчишина, партнери можуть погоджуватися підтримувати одні законопроєкти, але вимагати прибрати з порядку денного антикорупційну стратегію.

«Виникає ситуація, коли під час голосування за бюджет партнери з колишньої ОПЗЖ, зокрема групи «Платформа за життя та мир» і «Відновлення України», можуть говорити: ми готові підтримати бюджет, але не готові голосувати за антикорупційну стратегію — знімайте її з порядку денного. Наступного тижня розглядається інше важливе питання, і вже інші політичні гравці висувають свої умови. У результаті всі домовляються про те, щоб антикорупційна стратегія не стояла в порядку денному й не турбувала тих представників фракцій і груп, до яких у НАБУ та САП є питання щодо доброчесності», — розповів народний депутат.

Він зауважив, що поки шанси на ухвалення документа залишаються. Адже його планують розглядати на початку пленарного тижня, коли традиційно в сесійній залі більше депутатів.

«Зараз антикорупційна стратегія фактично є ключовим проєктом наступного пленарного тижня, і саме навколо неї мали б вестися переговори. Але важливо подивитися, що буде в остаточному порядку денному на понеділок, коли Верховна Рада збереться. Поки шанси хороші, але остаточну ситуацію побачимо вже під час роботи парламенту», — зазначив Юрчишин.

Він також наголосив, що фракції «Голос» та «Європейська солідарність» готові підтримати документ. Основне питання, за його словами, полягає в тому, скільки голосів зможе забезпечити сама монобільшість.

Юрчишин пояснив, що профільний комітет уже розглянув два законопроєкти щодо антикорупційної стратегії та ухвалив відповідне рішення. Тому наразі парламент має розглядати саме підготовлений документ.

За його словами, прем’єр-міністр обіцяв внести альтернативний проєкт, однак на цьому етапі відповідної процедури вже немає.

«Профільний комітет уже розглянув ці два законопроєкти й ухвалив щодо них рішення. Прем’єр-міністр обіцяв внести третій, альтернативний проєкт, але зараз такої процедури немає, оскільки антикорупційна стратегія вже пройшла розгляд комітету. Тобто тепер ми маємо розглядати цей документ. Якщо його провалять, тоді можна буде вносити щось нове», — пояснив депутат.

Він вважає, що провалювання вже підготовленого документа буде складно пояснити як українському суспільству, так і міжнародним партнерам.

«Мені дуже важко уявити, як ми пояснюватимемо українському суспільству після всіх історій на кшталт «Карфагену», чому Верховна Рада провалила антикорупційну стратегію. Європейські партнери також навряд чи зрозуміють цю ситуацію. Проєкт уже пройшов необхідне обговорення, майже пів року був доступний для громадського ознайомлення на сайті НАЗК, його презентували на різних майданчиках. З ним ознайомлені міжнародні партнери, громадські організації та бізнес-асоціації. І тепер просто провалити його було б дуже дивно з погляду парламентської етики», — сказав Юрчишин.

Окремо народний депутат розповів про виконання попередньої антикорупційної стратегії. За його словами, більшість передбачених нею процесів, які не мали безпосереднього політичного підтексту, вдалося реалізувати достатньо добре. Однак низка системних змін так і залишилася невиконаною.

Однією з головних проблем він назвав неповернення повноцінного конкурсного відбору на посади державної служби, передусім керівні.

«Один із викликів, який нам не вдалося системно подолати, — це повернення конкурсного відбору на посади державної служби. Насамперед ідеться про найвищі посади: державних секретарів, керівників департаментів, різних агенцій, зокрема Держкіно, «Лісів України» та інших важливих установ», — зазначив Юрчишин.

За його словами, під час воєнного стану органи влади отримали можливість призначати людей на вакантні посади без повноцінних конкурсних процедур. Це створило умови для ручного добору кадрів.

Як приклад депутат навів призначення Кропиви до Офісу генерального прокурора за рекомендацією колишнього керівника ОГП Руслана Кравченка. Юрчишин стверджує, що ця людина не мала досвіду роботи в прокуратурі, а згодом її пов’язали з мережею прикриття кол-центрів.

Водночас він зауважив, що парламент нещодавно ухвалив законопроєкт про повернення конкурсного відбору. Але сам факт ухвалення закону ще не означає повного виконання відповідного пункту стратегії.

«Ішлося не просто про те, щоб ухвалити законопроєкт. Важливо, щоб він набув чинності й ми почали розуміти, за якими правилами та на яких підставах обирають державних службовців і публічних посадовців. Ці люди відповідають за величезну частину бюджетних коштів, тому вони мають бути підзвітними, прозорими та доброчесними. Нам потрібен принцип позитивного добору, коли на посади потрапляють найкращі кандидати», — пояснив депутат.

Ще одним прикладом невиконаних завдань він назвав недостатню прозорість структури власності медіа, особливо на регіональному рівні.

За словами Юрчишина, попередня стратегія передбачала, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення має ретельніше аналізувати власників медіа. Щоб запобігати зрощуванню місцевої влади та засобів масової інформації.

«Якщо на місцевому рівні міська рада є власником певного видання, то навряд чи таке медіа колись критикуватиме місцеву владу. Саме тому важливо мати чітке розуміння структури власності медіа, особливо в регіонах. Національна рада мала б системніше аналізувати ці дані, щоб не допускати неприродного зрощування державних структур із медіакомпаніями», — зазначив він.

Повністю реалізувати цю рекомендацію не вдалося, зокрема через нестачу фінансування. За словами депутата, Національна рада не отримала необхідних бюджетних коштів для системного функціонування відповідного реєстру.

«Якщо ми спочатку ухвалимо бюджет, зафіксуємо наявні ресурси та розподілимо їх за напрямками, а вже потім затвердимо антикорупційну стратегію, то можемо втратити цілий рік. Просто не буде коштів для реалізації певних рішень. Тому послідовність тут надзвичайно важлива: спочатку потрібно визначити стратегічні завдання, а потім закласти необхідне фінансування», — пояснив народний депутат.

Ще одним проблемним напрямком попередньої стратегії Юрчишин назвав процедуру добору генерального прокурора та розширення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Зокрема, за його словами, САП має отримати можливість самостійно розпочинати слідчі дії та повідомляти про підозру. Не очікуючи погодження генерального прокурора.

Депутат вважає, що нинішня ситуація демонструє ризики надмірної залежності антикорупційних органів від керівництва прокуратури.

«Дуже показовою є ситуація, коли є судове рішення, яке зобов’язує генерального прокурора надати дозвіл на початок слідчих дій стосовно керівника парламентської більшості, але генеральний прокурор, як єдина людина, яка може це зробити, не підписує відповідний документ і фактично ігнорує навіть рішення суду», — заявив Юрчишин.

За його словами, в умовах повномасштабної війни Україна має демонструвати міжнародним партнерам не лише готовність боротися з корупцією, а й реальні результати цієї боротьби.

«Українці сьогодні на своїх плечах несуть величезну вагу війни, а світ продовжує нам допомагати. Тому ми маємо демонструвати ефективну, а головне — своєчасну боротьбу з корупцією. Ситуація, коли прокуратура навіть не дозволяє розпочинати слідчі дії та фактично політично блокує цей процес, є неприйнятною», — підсумував народний депутат.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися