Протести у Колумбії: щонайменше 24 загиблих та сотні поранених

Щонайменше 24 людини загинули в Колумбії унаслідок протистоянь під час протестів. Повідомляють про застосування зброї силовиками в бік протестувальників, про гелікоптери над столицею і танки просто на вулицях міста.

Як пише The New York Times, силовики стріляють у протестувальників.

Також нині відомо про 87 зниклих безвісти.

«Підліток застрелений після того, як вдарив поліцейського. Молодий чоловік спливає кров’ю на вулиці, тоді як протестувальники кричать про допомогу. Поліцейські стріляють по беззбройних демонстрантах. Гелікоптери літають над головами, танки котяться кварталами, вибухи лунають на вулицях. Мати, яка плаче за своїм сином», — так описують журналісти те, що відбувається в епіцентрі протистоянь у столиці країни Боготі.

«Ми знищені», — каже 39-річна Мілена Менезес, єдиний син якої, 19-річний Сантьяго, був убитий під час протестів на вихідних.

2/6

Поранений (можливо загиблий) протестувальник у Колумбії. Повідомляють про 24 підтверджених загиблих. 550 людей затримано.pic.twitter.com/e0Ih4G9SaD

— Kyrylo Loukerenko (@K_Loukerenko) May 6, 2021

«Це все не просто через податкову реформу», — каже Майра Лемус, 28 років, шкільна вчителька. «Ідеться про корупцію, нерівність та бідність. І нам усім молодим це набридло».

Демонстрації, частково, є продовженням руху, який охопив Латинську Америку в кінці 2019 року, коли люди вийшли на вулиці Болівії, Чилі, Колумбії, Еквадору, Перу, Нікарагуа.

Протест кожної країни був різним. Але в усіх них люди висловлювали скарги через обмежені можливості, повальну корупцію та чиновників, які, здавалося б, мали боротися із цим.

Станом на 4 травня повідомлялося про щонайменше 19 убитих та сотні поранених під час демонстрацій по всій Колумбії.

Акція на вулиці в Боготі в середу на знак протесту проти жорстокості поліції проти демонстрантів. Фото: Federico Rios for The New York Times

Протести почалися проти податкової реформи, яку вирішили здійснити на тлі пандемії. Президент Колумбії Іван Дуке Маркес наголошував, що реформа, на якій уряд наполягає, дуже важлива для стабілізації фінансів країни, підтримки її кредитного рейтингу і фінансування соціальних програм, а водночас за останні кілька днів політичні партії, місцеві чиновники, підприємці та громадянське суспільство «внесли цінні ідеї».

Після початку протестів президент вирішив скасувати запропоновану податкову реформу. Також міністр фінансів заявив про те, що піде з посади.

Проте, ці рішення не вгамували гнів громадськості, а «протести перетворилися на загальнонаціональний крик відчаю» через зростання бідності, безробіття та нерівність, що посилилися на тлі пандемії коронавірусу.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS