Фото: НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС - ХАРКІВ
Під гаслом «Сад Шевченка — не концтабір!» у Харкові містяни вийшли боротися з музичним табу — мерія заборонила музикантам грати у міському парку. Вже тиждень містяни влаштовують акції проти обмежень, а у п’ятницю провели одразу два концерти-протести.
72-річний Микола Гришко останні 20 років нерозлучний із кобзою. І найчастіше його музику чули у саду Шевченка. Чоловік боїться, що 28 травня грав під пам’ятником кобзарю востаннє.
«Спочатку прийшов один охоронець. Потім він подзвонив — прийшли ще п’ятеро. Вони оточили мене, кажуть: «Ми ж вас попереджали. Ховайте бандуру». І мене під ескортом повели», — розповідає чоловік.
У Харкові 21 травня заборонили вуличним музикантам грати у саду Шевченка. У мерії ж називають це не обмеженнями чи забороною, а боротьбою із порушенням режиму тиші. І пояснюють це просто: мовляв, поскаржилися на галас місцеві мешканці. Тож виділять для виступів інше місце. А от у музик своя думка. Олена називає харківські парки музеями, де забули про людей.
«Те, що пропонують, суперечить самій концепції вуличних музик. Це не задовільняє ні слухачів, ні перехожих, ні наших туристів. Тут туристичний центр. Ми створювали атмосферу. Всюди у Європі на газонах можна сидіти, музика лунає, атмосфера чудова», — пояснює Олена.
Вже кілька днів проти рекомендації музикантам «переїхати» на вказану локацію в Харкові протестують. Вже був і мітинг-концерт під міськрадою, і пікети у самому саду Шевченка. 28 травня містяни влаштували одразу дві протестні акції. Перша, о 15 год, небагатолюдна. Десяток музикантів, не всі наважуються розпакувати інструменти. Серед тих, хто все ж грає, Володимир і Дмитро. Обидва втратили нині єдиний заробіток.
«Карантин мене просто підкосив. Я втратив всі джерела прибутку. Я взяв гітару і зробив те, що мав робити. Я музикант — я маю грати», — розповідає Володимир.
«Раніше грав у кавер-гурті, але зараз пандемія. Зараз роботи практично немає. Доводиться грати на вулицях. Заборона — це щось надзвичайне. Музиканти у всіх країнах світу, у тому числі і у нашому місті, віталися. Вони нікому не заважали», — додає Дмитро.
О 18 під харківським Тарасом вже великий концерт-супротив. Його назвали промовисто: «Сад Шевченка — не концтабір». У ньому взяли участь півтора десятка груп і митців. Василь Рябко лідер гурту «Папа Карло» сам починав грати саме з вулиці. Каже, його шокують дії охорони, яка буквально ізолює музикантів від перехожих.
«Дуже цікаво, що це робить якась невідома нікому муніципальна охорона, яка підміняє собою поліцію. Взагалі незрозуміло, навіщо вона потрібна».
Протест підтримав і кобзар Назар Божинський. Його формат — саме виступи на вулиці, як у стародавніх українських музик. Чоловік переконаний, його гра не порушує жодної норми закону.
«За законом, можна грати будь-де без звукопідсилювачів. Коли починають якісь приватні охоронні фірми або установи просто ганяти, тому що так хтось сказав, то це дуже погано».
Підтримали протест понад дві сотні людей. Сподіваються: влада все ж таки дозволить лунати не тільки музиці з динаміків, а й живій. У мерії протести городян поки не прокоментували.
Анна Черненко, Харків, Громадське радіо
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS