Джо Байден про Афганістан: Це була найтриваліша війна в історії США

Ще один чи ще п‘ять років військової присутності США нічого б не змінили, якщо афганські військові не можуть або не хочуть утримати свою власну країну.

Про це у своїй заяві щодо Афганістану сказав президент США Джо Байден. Громадське радіо наводить переказ цієї заяви.

«На основі рекомендацій наших дипломатичних, військових та розвідувальних груп, я дозволив розмістити приблизно 5 тисяч американських військовослужбовців у Афганістані. Це потрібно, аби безпечно евакуацію диппредставників. А також афганців, які допомагали нашим військам під час нашої місії, та тих, хто перебуває під особливим ризиком від наступу талібів.

Я доручив державному секретареві підтримати президента Гані та інших афганських лідерів у їхньому прагненні запобігти подальшому кровопролиттю та добитися політичного врегулювання. Секретар Блінкен також спілкуватиметься з ключовими зацікавленими сторонами у регіоні.

Ми передали представникам талібів через нашого командувача, що на будь-які дії з їхнього боку, які поставлять під загрозу американський персонал чи нашу місію, США дадуть швидку та потужну відповідь.

Це те, що ми збираємося робити. А тепер я поясню, як ми опинилися у цих обставинах.

20 років тому Америка вирушила до Афганістану, щоб розгромити сили, які напали на цю країну 11 вересня. Ця місія призвела до смерті Усами бен Ладена понад десять років тому та падіння Аль -Каїди. І все ж, через 10 років, коли я став президентом, невелика кількість американських військ все ще залишалася на місцях.

За 20 років війни нашої країни в Афганістані Америка відряджала туди найкращих юнаків та дівчат, інвестувала майже 1 трильйон доларів, навчила понад 300 тисяч афганських солдатів та поліції, оснастила їх найсучаснішою військовою технікою та опікувалася їхньою авіацією. Це усе було частиною найтривалішої війни в історії США. Ще один рік, чи ще п‘ять років військової присутності США нічого б не змінили, якщо афганські військові не можуть або не хочуть утримати свою власну країну.

Нескінченна американська присутність посеред громадянського конфлікту в іншій країні була для мене неприйнятною.

Коли я прийшов на посаду, я успадкував угоду, укладену моїм попередником. Згідно з нею термін перебування збройних сил США в Афганістані обмежувався 2021 роком. Незадовго до того, як Трамп покинув посаду, він також скоротив сили США в Афганістані до мінімуму — 2500 військових. Тому, коли я став президентом, я зіткнувся з вибором: виконувати угоду та безпечно виводити наші сили та сили наших союзників чи посилити нашу присутність та знову включитися у громадянський конфлікт в іншій країні.

Я був четвертим президентом, якому довелося опікуватися присутністю американських військ в Афганістані. Я не хочу перекладати цю війну на п’ятого президента чи президентку».

Нагадаємо, наприкінці лютого 2020 року «Талібан» та США уклали мирний договір. Угода мала покласти край майже 19-річній кривавій війні в Афганістані.

Читайте також: Мирний договір між США і «Талібаном»: що це означає

15 серпня 2021 року бойовики руху «Талібан» почали «мирне захоплення» столиці Афганістану — Кабул. Президент Афганістану Ашраф Гані передає владу «Талібану», формується тимчасовий уряд.

Таліби без бою захопили останнє велике місто перед столицею — ключове східне місто Джелалабад. Місцевий журналіст  Халед Нікзад у коментарі Громадському радіо сказав, що запеклі бої у столиці — Кабулі — можуть початись уже найближчими днями.

За останні дні таліби захопили 25 з 34 столиць провінцій Афганістану. Міністр оборони Великої Британії заявив, що Афганістан наближається до всеохопної громадянської війни. Він нагадав, що «Талібан» — це не монолітне збройне угруповання, адже містить у собі безліч менших суперницьких фракцій, які претендують на владу.