Косматий мамонт — вид, який жив в Арктиці й вимер у кінці палеоліту
Американська компанія Colossal зібрала 15 млн доларів від інвесторів для відродження косматих мамонтів або, як їх називають українські науковці, мамутів. Для цього дослідники та дослідниці хочуть скористатися генною інженерією.
Про це пише The New York Times.
Вид мамут найвеличніший або косматий, шерстистий чи волохатий мамонт (Mammuthus primigenius) жив на землях від Європи до Аляски у льодовиковий період. Велику кількість кісток мамутів знаходили на стоянках людини ранньої кам’яної доби, також вчені наштовхувалися на малюнки та фігурки мамутів, зроблені доісторичною людиною. У Сибіру та на Алясці знаходили рештки мамонтів, які збереглися завдяки перебуванню у вічній мерзлоті.
Біолог з Гарварду Джордж Черч уже 8 років очолює невелику групу дослідників, які працюють над відродженням мамонтів. У 2013 році Джорджу Черчу (він відомий тим, що винайшов способи читання та редагування ДНК) спала на думку ідея відродити вимерлий вид, переписавши гени живого родича.
Тоді дослідники спробували реконструювати геноми вимерлих видів на основі фрагментів ДНК, вилучених зі скам’янілостей. Так науковці та науковиці змогли точно визначити генетичні відмінності, які відрізняли стародавні види від їхніх сучасних родичів. Вчені почали з’ясовувати, як ці відмінності в ДНК впливали на відмінності в їхніх тілах.
Компанію Colossal створив засновник техаської компанії штучного інтелекту Hypergiant Бен Ламм, аби підтримати експерименти доктора Черча. Серед інвесторів проєкту — Climate Capital, приватна компанія, яка підтримує ініціативи щодо зниження викидів вуглецю в атмосферу. Один з найбільших внесків зробив американський мільярдер Томас Тулл, відомий фінансовою підтримкою фільмів «Світ Юрського періоду» (науково-фантастичного трилера про відродження динозаврів — ред.), «Темний лицар» (супергеройського трилера про Бетмена — ред.) та «Дюна» (фантастичної кіноадаптації однойменного роману Френка Герберта — ред.).
Тепер компанія Colossal підтримуватиме дослідження в лабораторії доктора Черча та проводитиме експерименти у власних лабораторіях у Бостоні та Далласі. Користю для інвесторів називають можливе виведення нових форм генної інженерії та нових репродуктивних технологій.
Колишня науковиця лабораторії Черча Еріона Гіссолі буде працювати над зміною ДНК слона. Команда планує створити ембріон слона, геном якого буде модифікований під мамонта.
Аналізуючи геноми мамонтів, зібрані зі скам’янілостей, Гісоллі та її колеги склали список найважливіших відмінностей між мамутами та слонами. Вони врахували 60 генів, які, як показують їхні експерименти, є важливими відмінними рисами мамонтів.
Це, зокрема, густа шерсть, товстий шар жиру, щоб витримати холод, а також — висококупольний череп. Дослідники сподіваються за кілька років створити ембріони слонів, схожих на мамонтів. А зрештою прагнуть створити цілі популяції тварин.
Спочатку доктор Черч планував імплантувати ембріони з модифікованими геномами у сурогатних слоних. Але відмовився від цієї ідеї. Натомість він вирішив зробити штучну матку мамонта. Маткову тканину науковець планує виростити зі стовбурових клітин. Раніше у дитячій лікарні Філадельфії вже створили герметичний пакет, який може утримувати плід ягняти протягом чотирьох тижнів.
Але Colossal потрібно буде побудувати доволі велику штучну матку, яка муситиме утримувати плід вагою близько 100 кг приблизно 2 роки.
Джордж Черч переконаний, що відроджені косматі мамонти можуть допомогти навколишньому середовищу. Нині в тундрі Сибіру та Північної Америки росте мох, але у часи мамонтів там були пасовища. Крім того, тундра стрімко нагрівається, виділяючи вуглекислий газ. Деякі науковці припускають, що мамути були своєрідними інженерами екосистеми. Мовляв, вони берегли луки, розбиваючи мох, виламуючи дерева та забезпечуючи пасовища необхідним послідом.
«Можна припустити, що мамонти допоможуть розв’язати цю проблему», — каже Черч.
Філософиня Лондонської школи економіки Гізер Бушман каже, що варто зважити користь від відродження мамонтів для тундри з можливими стражданнями, яких ці мамонти можуть зазнати через повернення до життя вченими.
«У природі немає матерів для цього виду. Якщо вони хоч трохи схожі на слонів, тоді у них теж сильний зв’язок матері й дитинчати. А хто запевнить, що як тільки з’явиться мамонтеня, за ним буде кому доглянути?», — каже вона.
Деякі інші дослідники вважають, що навіть, якщо вченим вдасться створити слонів, схожих на мамонта, компанія зіткнеться з серйозними етичними питаннями.
Чи гуманно створювати тварину, про біологію якої ми так мало знаємо? Хто має вирішити, чи можна відпускати їх на волю, адже це може кардинально змінити екосистему тундр?
Палеогенетикиня з Каліфорнійського університету Санта-Крус і авторка книги «Як клонувати мамонта» Бет Шапіро скептично ставиться до успіху проєкту з відродження мамонтів найближчим часом.
«Дорогою на нас усіх чекає мільйон проблем», — каже вона.
Але Шапіро підтримує проєкт та сподівається, що Colossal досягне наукових відкриттів, які зможуть допомогти видам, котрі перебувають під загрозою зникнення.
Наприклад, вчені, можливо, зможуть використати досягнення компанії Colossal для порятунку видів, яким загрожують хвороби, наділивши їх генами стійкості до патогену. Також науковиця говорить про можливість у майбутньому збагачувати тих чи інших тварин генами, які б допомогли краще переносити спеку та посуху, спричинені зміною клімату.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS